Дослідник і популяризатор козаччини став тим, хто повернув українському народові пам’ять про його героїчне минуле і перетворив історію на національну…
Максим Єрмохін входить до складу Національної збірної України «Ігор нескорених», фінальна частина яких відбудеться в Гаазі у 2020 році. У змаганнях беруть участь ветерани та діючі військовослужбовці, які зазнали поранень, були травмовані або захворіли під час бойових дій.
Стати офіцером Максим мріяв із дитинства, адже він виріс у родині військового. Тому після школи вступив до Житомирського військового інституту. Роки навчання збігли швидко. Йшла війна, і курсанти розуміли, що їх очікує після випуску. Під керівництвом досвідчених викладачів юнаки справно готувались захищати свою країну.
Під час першої ротації на Схід Максим набував і свій перший бойовий досвід. Побачене на війні неймовірно вразило молодого офіцера і гартувало його характер.
…Це трапилось під час другої ротації. Під час виконання бойового завдання, офіцер підірвався на протипіхотній міні.
– Я почув вибух, присів і озирнувся. Макс лежав на боці, і що мене здивувало, він не кричав, а тихо так говорив – хлопці я вас підвів, як же я вас підвів, – пригадує ті події підполковник Дмитро К.
Йому оперативно та кваліфіковано надали допомогу товариші і відправили до госпіталю. Але врятувати праву ногу лікарям не вдалося. Батьки й друзі всіляко підтримували і допомагали Максиму. А ще волонтери і просто небайдужі люди своєю активною участю допомогли молодому офіцеру відновитись після важкого поранення. Попереду юнака очікувало тривале лікування та реабілітація.
А його мрією було якнайшвидше стати на ноги і навчитися ходити на протезі. Якось Максим побачив трансляцію із Сіднею «Ігор нескорених», де виступали наші ветерани. І це кардинально змінило все життя молодого офіцера.
– О четвертій годині я прокидався й одним оком дивився трансляцію. Я побачив такі речі, які не уявляв раніше. Коли людина, в якої з усіх кінцівок є тільки одна рука, пливе швидше, ніж я плив здоровий, – пригадує Максим.
І він впорався із цим, і не лише став самостійно на ноги. Максим розпочав активно тренуватись. Чого йому це вартувало, знає тільки він сам і його рідні. Тренуватися почав навесні, допомагали йому більш досвідчені учасники змагань і навіть підібрали види спорту – легку атлетику, штовхання ядра, веслування на тренажері.
У жовтні Максим дізнався, що в результаті національного відбору він потрапив у збірну України.
– Коли оголосили моє ім’я, я, певне, ще тижнів зо два не вірив, що так сталося, – ділиться враженнями юнак.
І тепер, щоб показали вдалі результати у фінальній частині «Ігор нескорених», Максим продовжує активно тренуватися.
У нього неймовірний графік щодня – служба, навчання та тренування. Але він витримає, цей молодий та амбітний офіцер, кавалер ордена Богдана Хмельницького III ступеня, і покаже гідні результати. Головна його перемога вже є. Перемога над пораненням і повернення у стрій захисників України!
А спортивні перемоги всі ще попереду.
Фото Максима Єрмохіна
