Всі найуспішніші комерційні корпорації будуються на основі дієвого Human Resource Management. Тобто вони орієнтуються на таланти і реальні морально-ділові якості…
В Інформаційному агентстві АрміяInform у форматі круглого столу відбулося експертне обговорення зареєстрованого у парламенті проєкту закону (2398) про оборонні закупівлі. Генеральна секретарка Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) Олена Трегуб, яка долучилась до дискусії, виступила з результатами моніторингу законопроєкту на предмет вирішення ним корупційних ризиків, виявлених дослідниками організації у старій системі формування та реалізації Державного оборонного замовлення (ДОЗ). Зокрема, спікер зазначила:
– Законопроєкт про оборонні закупівлі, який ми обговорюємо, створювався в умовах безпрецедентної відкритості. Зацікавлені відомства, громадянське й експертне середовище, представники ОПК і ми – організація, яка ставить собі за мету запобігання корупції, могли долучитися до його опрацювання. І в цьому вже великий прогрес. Абсолютно інша ситуація з сумнозвісним альтернативним законопроєктом, який, немов би, також хотіли реєструвати у Верховній Раді. До його обговорення не те що нікого не запрошували, ми навіть не змогли ознайомитися з його текстом. Це не може не викликати занепокоєння. Бо якщо один процес відкритий, а інший закритий, то є чимало пересторог, і цю ситуацію слід терміново виправляти.
З приводу необхідності реформи ДОЗ, НАКО оприлюднив 12 ризиків ще до презентації законопроєкту 2398. Отож, докладно вивчивши стару систему оборонних закупівель, нині можемо констатувати, чи знімає документ, який активно опрацьовує Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, зазначені корупційні ризики.
Отже, перший ризик: відсутність централізованої автоматизованої бази даних з інформацією про виробників озброєння та військової техніки. Питання знімається через формування Мінекономрозвитку відповідного електронного реєстру, про що й зазначено в законопроєкті.
Другий ризик: брак сучасних засобів обробки інформації на етапі планування ДОЗ, доступу до інформації про потреби сектору оборони. Законопроєкт закриває цей ризик частково, однак у технічному завданні електронного реєстру планується і ця складова. Тобто, сподіваємось, це питання теж зійде з порядку денного.
Третій ризик: складність кваліфікації виконавця ДОЗ. Законопроєкт передбачає значне спрощення реєстрації. Однак, аби остаточно зробити висновок, слід побачити правила, які розробить Мінекономрозвитку з доступу до електронного реєстру.
Четвертий ризик: неузгодження законодавства в частині затвердження ДОЗ. Новий законопроєкт чітко розмежовує повноваження органів з питань оборонних закупівель, зокрема Міноборони та Мінекономрозвитку. В проєкті досягнуто чітке регулювання процесу.
П’ятий ризик: Надмірна засекреченість ДОЗ. Це не тема цього документу, однак цікаво було дізнатися під час круглого столу, що існують перехідні положення у проєкті 2398, які ставлять за мету внести відповідні зміни до закону про державну таємницю. Це дуже важливо з огляду на те, що процес з опрацювання нового закону про держтаємницю надто затягнувся. Проєкт, який презентувала СБУ, «Про захист секретної інформації», не відповідає євроатлантичним стандартам і потребує значним доповнень та змін.
Шостий ризик вказував на відсутність конкурентних процедур у таємних закупівлях. Законопроєкт цю проблему знімає і водночас унормовує порядок закупівлі в єдиного постачальника.
Сьомий ризик: обмеження максимального прибутку постачальників. Щодо цього питання законопроєкт залишає в минулому радянський принцип розрахунково-калькуляційних механізмів (РКМ). Водночас при закупці у єдиного постачальника запрацює «фіксована вартість контракту», що стимулюватиме розвиток виробництва і збільшення прибутку за рахунок оптимізації процесів. Водночас процес ціноутворення регулює Кабмін – закон тільки рамково впливає на це питання. Отже, особлива увага – до нормативно-правових актів, які ще повністю не готові, існують лише на рівні концепції.
У восьмому ризику закладали відсутність конкурентних процедур при закупівлі за імпортом. Законопроєкт врегульовує цю проблему шляхом здійснення закупівель через електронні торговельні майданчики, зокрема програми NSPA та FMS. Чи є ці площадки публічними, НАКО перевірить, оскільки до нас надходить різна інформація.
Дев’ятий ризик вказував на обмеження можливостей Управління військових представництв МО України щодо перевірки інформації під час реалізації оборонних закупівель. Нині бачимо, що функції військової прийомки будуть змінені. Замість контролю бухгалтерії та собівартості вона більше фокусуватиметься на перевірці якості продукції.
У десятому ризику ми закладали зміну вартості продукції (послуг) під час виконання контракту. Цей ризик знято, адже законопроєкт чітко визначає умови, коли це можна робити.
Одинадцятий ризик – у нечіткості порядку контролю за виконанням ДОЗ. Законопроєкт структурує цю відповідальність, однак багато нюансів щодо замовників та виконавців переходять на підзаконні акти. Законопроєкт передбачає затвердження типових контрактів, що є прогресом.
Дванадцятий ризик нас знову повертає до автоматичної системи обробки інформації, який теж зніматиме впровадження реєстру, адміністрованого Мінекономрозвитку.
Загалом законопроєкт 2398 Незалежний антикорупційний комітет із питань оборони оцінює як прогресивний. Ми продовжимо моніторинг його ухвалення та імплементацію.
