Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Голова Наглядової ради Українського інституту безпекових досліджень, перший віцепрезидент Національної академії наук України, академік Володимир Горбулін під час круглого столу на тему «Україна: статус основного союзника США поза НАТО. Можливості для військово-технічного співробітництва» наголосив, що «потрапляння України у список основних союзників США дало б нам великі можливості для військово-технічного співробітництва».
Слід вести мову про фундаментальні зміни воєнно-стратегічного ландшафту
Маємо цілу низку досягнень, які б були цікавими Сполученим Штатам. Нині стратегічними партнерами США є Ізраїль, Японія та Південна Корея. Наша країна могла б стати стратегічним партнером у Східній Європі. І Вашингтон у цьому плані міг би підтримати ті ракетні ініціативи України й інші можливості нашого оборонно-промислового комплексу. А результатом цього може стати не тільки політичне підбадьорювання, а й практична підтримка України в досягненні стандартів НАТО та масштабна робота крупних американських оборонних кампаній в нашій країні й обмін оборонними технологіями. Як підкреслив академік, нам є, чим мінятися зі США.
Оцінюючи геополітичну обстановку, Володимир Горбулін сказав: «Сьогодні слід вести мову про фундаментальні зміни воєнно-стратегічного ландшафту, які роблять минуле розуміння стратегічної безпеки застарілим. Ці зміни полягають у надбанні багатьма високоточними неядерними озброєннями (ракети невеликої дальності з неядерними зарядами, ракети протиракетної оборони, протисупутникові системи, лазерне озброєння й кіберзброя) стратегічних властивостей. Фактично відбулося стирання граней між ядерним і неядерним озброєнням».
На думку академіка, в цих умовах одним із пріоритетних видів озброєння, здатних потенційно підвищити обороноздатність України, є ракетне реактивне озброєння.
Два варіанти реагування на нові загрози: симетричний та компромісний
‒ У багатьох арміях ракетне озброєння вже є одним із основних видів, а наявність високоточних ракетних комплексів – одним фактом свого існування – здатне утримувати агресора від нападу. Нині Україна в принципі не зв’язана жодними обмеженнями щодо дальності ракет, які у нас створюють (вони конче необхідні для нашої безпеки у нових умовах), ‒ наголосив Володимир Горбулін.
На його думку, є два варіанти реагування на нові загрози: симетричний і компромісний.
‒ Симетричний варіант передбачає створення власного арсеналу ракет середньої і малої дальності для отримання необхідного ефекту стримування агресора. Другий варіант – зосереджує на реалізації компромісного рішення з урахуванням напрацювань підприємств ОПК і створює стратегію розвитку ракетно-реактивної зброї. Йдеться передусім про протикорабельний ракетний комплекс «Нептун» та модернізовану ракетну систему залпового вогню «Вільха-М». Окрім того, створення оперативно-тактичних і тактичних ракетних комплексів, і головне – зенітно-ракетних комплексів. У цьому контексті серед іншого пропонується: розробка оперативно-тактичного комплексу «Сапсан» із дальністю до 280 км на базі експортної модифікації ОТРК «Грім-2» і протикорабельного ракетного комплексу берегового базування на базі технологій «Сапсану». Для нас протикорабельні ракетні комплекси надактуальні для захисту з моря південних областей. Також актуальна розробка дозвукової ракети з дорозгонним ступенем, здатним забезпечити низьковисотний політ траєкторії й надзвукову швидкість у підльоті до цілі для оснащення протикорабельних комплексів берегового та морського базування. Потрібно наголосити на створенні оперативно-тактичної ракетної системи залпового вогню нового типу «Тайфун-4» з дальністю до 300 км і розробці надзвукової авіаційної керованої ракети дальністю 120 км, що має високу імовірність подолання ПРО і ураження цілей. Окрім того, надважлива задача –модернізація існуючих та створення нових систем протиповітряної оборони, ‒ сказав Володимир Горбулін.
