Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Сьогодні виповнюється 347 років від дня народження Пилипа Орлика (1672-1742), видатного українського державного, військового і політичного діяча, гетьмана України, співавтора Угод та Конституційних прав і вольностей Війська Запорозького.
Навчався Пилип Орлик у Вільнюсі в Єзуїтському колегіумі, згодом — у Могилянській академії в Києві, де вивчав латинську мову, стилістику, риторику, філософію та поезію.
З 1707 року він був генеральним писарем Війська Запорозького та найближчим соратником гетьмана Івана Мазепи, а після його смерті став гетьманом Війська Запорозького Правобережної України й автором першої Конституції в Україні, відомої як «Конституція Пилипа Орлика» (1710).
Його витончений розум і дипломатичний хист, вишукані манери та незрівнянний стиль публіциста викликали захоплення у європейської політичної та мистецької еліти. Головною метою свого життя гетьман Орлик вбачав незалежність і єдність України, мир і розвиток держави. Серед інструментів зміцнення державності Орлик не в останню чергу бачив військовий альянс із Османською імперією та Кримським ханством. Однак подальший розподіл України був великим ударом для гетьмана: зазнала поразки його мрія про сильну і цілісну Українську державу.
До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав підтримки української державності у володарів Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Пруссії, привертав їхню увагу до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.
2011 року у шведському місті Крістіанстад урочисто відкритий пам’ятник Орлику. У Києві на його честь названо одну з центральних вулиць та розташований пам’ятник гетьманові. Та, безумовно, найвеличніший пам’ятник гетьманові Орлику — його Конституція і ціле його життя, віддане ідеї побудови Української Держави. Він — приклад, гідний наслідування і пошани.
