Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Жовтневий ранок у Гостомелі неподалік столиці. Льотно-випробувальна база ДП «Антонов». Літак Ан-28 розпочинає розгін. Набравши необхідну швидкість, плавно відривається від злітно-посадкової смуги аеродрому. На його борту – досвідчений екіпаж під керівництвом льотчика-випробувача Анатолія Ружанського й парашутна група. Їм спільно належить виконати стандартну, але таку необхідну процедуру – здійснити повітряну розвідку погоди. Досягши точки викиду на висоті 1200 метрів, із дотриманням належних часових інтервалів, із літака один за одним вистрибують чотири парашутисти. Серед них і жінка – майстер спорту міжнародного класу Клавдія Залевська, яка загалом виконала понад 3000 стрибків. Попри несприятливі умови – на землі панував штиль – усі показали витримку та професіоналізм, плавно спустившись на зелений газон. Невдовзі приземлився і літак. Командир екіпажу доповів керівнику польотів, що турбулентність відсутня, метеоумови – задовільні.
Із цього і почалися урочистості, присвячені одразу двом визначним подіям у історії ДП «Антонов». Річ у тім, що цьогоріч виповнюється 50 років із дня першого польоту транспортного літака Ан-26 і 60-та річниця дебютного польоту пасажирського Ан-24. Ці легендарні машини стали наймасовішими літаками, які випускали на авіазаводі в Києві. Підприємство загалом зібрало 1402 серійних Ан-26 і 1028 – Ан-24. Високі льотні якості, надійність конструкції, можливість експлуатації з ґрунтових аеродромів, економічність і простота технічного обслуговування забезпечили цим літакам визнання не тільки на батьківщині, а й за кордоном. Ан-24 експортовано до 38 країн світу, Ан-26 – до 29. Крім того, Ан-24 під позначенням Y7 та Ан-26 – Y8 – випускали в Китаї.
Вони стали родоначальниками цілої родини літаків, що налічує понад 60 модифікацій і варіантів. Нині в експлуатації залишаються понад 650 літаків сімейства Ан-24/Ан-26. Частину з них досі експлуатують у складі Повітряних Сил ЗСУ. ДП «Антонов» виконує програму переобладнання цих машин, зокрема, оновлює бортовий радіоелектронний комплекс. У межах волонтерської програми «Крила Фенікса» фахівці підприємства надали послуги з забезпечення льотної придатності й подовження ресурсу транспортним Ан-26, які отримали власні назви «Рятунчик» і «Везунчик».
Колектив дослідного конструкторського бюро (ДКБ) О.К. Антонова розпочав створення Ан-24 наприкінці 1957-го. Як згадують ветерани підприємства, робота йшла з великим ентузіазмом. Новий 50-місний пасажирський літак оснащено двома турбогвинтовими двигунами конструкції О.Г. Івченка. Від попередників він вирізнявся більшою швидкістю польоту, збільшеним комерційним навантаженням, продуктивністю польотів, міжремонтним ресурсом, меншою собівартістю перевезень, високою технологічністю обслуговування і невибагливістю до місць базування як щодо авіаційно-технічних баз, так і за кліматичними умовами.
У конструкції Ан-24 уперше в світовій практиці замість традиційного клепання застосовано клеєзварні з’єднання фюзеляжу і оперення. Цей новий метод розроблено фахівцями ДКБ О.К. Антонова разом з Інститутом електрозварювання Є.О. Патона. Це значно знизило трудомісткість та витрати на виготовлення літака, зменшило його вагу, підвищило міцність і довговічність конструкції.
20 жовтня 1959-го екіпаж у складі: Георгій Лисенко – командир, Юрій Курлін – другий пілот, Володимир Попов – штурман, Петро Мельніченко – бортрадист, Афанасій Круц – бортінженер і Яків Рижик – провідний інженер, уперше підняли Ан-24 у повітря. Примітною особливістю стало те, що це була перша, так би мовити, суто «антонівська» команда випробувачів. Адже досі для дослідних польотів надсилали екіпажі з льотно-випробувального інституту, що в Жуковському в Росії.
На цьому святі був присутній безпосередній учасник того знаменного польоту Яків Рижик. Попри поважний вік – Якову Йосиповичу виповнилося 92 роки – він до дрібниць пам’ятає той політ, наче то було вчора. У розмові з нашим кореспондентом він пригадав, що того дня була така ж чудова погода, як і сьогодні. Політ відбувся у штатному режимі, з програмою льотних випробувань упоралися за 40 хвилин. Після цього випробування Ан-24 тривали ще 2,5 роки, перевіряли його роботу в умовах різних навантажень, зокрема в екстремальних кліматичних – від +45 до -50 градусів за Цельсієм.
Ан-24 впроваджували в експлуатацію доволі інтенсивно. Вже за перший рік із початку регулярних польотів на пасажирських лініях середньорічний наліт на один літак сягав 1400 годин. Жоден із попередників Ан-24 – Лі-2, Іл-12, Іл-14 – не мали такого нальоту за перший рік експлуатації. До 1979 року Ан-24 працювали вже на 978 повітряних авіалініях. Нині в експлуатації їх залишилося близько 150.
Свій перший політ Ан-26 виконав 21 травня 1969-го. Попри несприятливу погоду (пориви вітру перевершували 15 м/с), машина поводилася впевнено. Надалі інтенсивна експлуатація літака підтвердила його надійність. Він став основою для більше 20 модифікацій. Його експортували до 27 країн п’яти континентів.
До речі, Ан-26 – один із основних літаків військово-транспортної авіації України, дозволяє проводити оперативне перевезення важливих вантажів, евакуацію поранених, висадку десантів. Крім того, вони є тренувальними літаками й виконують розвідувально-патрульні місії.
Насамкінець зауважу, що нині підприємство переобладнує ці машини, виконуючи комплекс науково-дослідних робіт для визначення можливостей і умов збільшення призначеного терміну служби парку Ан-24 та Ан-26 (понад 50 років).
Протягом місяця було вбито чи важко поранено 35 300 окупантів та уражено 151 200 різноманітних цілей.
Оборонне відомство готує ряд рішень за підсумками наради Президента України Володимира Зеленського з Міністром оборони Михайлом Федоровим.
Оператори батальйону безпілотних систем «Вартові» 36-ї бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського показали успішні влучання.
Оператори 2-го батальйону безпілотних систем 1-го штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла виграли перегони у російських штурмовиків.
На сім років за ґрати відправили двох організаторів переправлення осіб через державний кордон України.
На 13 років ув’язнення отримав колаборант, який працював на ворога у лавах окупаційного «мвс рф» на тимчасово захопленій частині Запорізької області.
Молодший інспектор прикордонної служби
від 21000 до 21000 грн
Полтава
Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України
Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….