Батальйон воює технологіями — працює із сучасними БПЛА та вдосконалює їх, щоб нищити ворога з мінімальними ризиками. У черговому матеріалі циклу «Бригада…
Стрибають всі – і капелан, і кухар, і командир бригади… І жінки теж…
Військовослужбовці 80-ї окремої десантно-штурмової бригади протягом цього тижня здійснюють планові парашутні стрибки. Кожного дня у небо піднімається приблизно 200 військовослужбовців. Багато серед них воїнів строкової служби та тих, хто стрибає вперше. В українських десантників стрибок із парашутом має здійснити кожен: від капелана та кухаря, до командира бригади. У день підготовки матеріалу львівські десантники виконували стрибки з вертольота Мі-8 МСБ. З-поміж двох сотень військовослужбовців бригади лише в цей день близько 120 виконали парашутне десантування вперше. Серед них були і два десятки солдатів-строковиків.
– Відчуття від першого стрибка просто феєричні, – каже рядовий строкової служби Олександр Гіпнер. – Я навіть не зрозумів спочатку, як усе відбувалось. Лише чув команди: перший – пішов, другискоросй – пішов! Потім я. Страх зник, коли я підійшов до краю рампи. Шкода, що політ триває так мало. Але можливо, залишусь на контракт і тоді матиму не одну сотню розкритих куполів.
Також цього дня разом зі своєю військовою паствою та бойовими побратимами свій перший стрибок із парашутом здійснив військовий капелан отець Андрій Дуда.
– Важко сказати, що я відчував, – поділився враженнями отець Андрій відразу після приземлення. – Знаєте, всі переживання та страхи зникли, коли ми піднялись зі своїх сидінь та стали один за одним у дві колони на борту гелікоптера, що вже піднявся увись. Саме тут я відчув, що означає підтримка побратима. І наскільки важливо для військових розуміти, що капелан із ними. Поруч. І під час богослужінь та святкувань, і у всіх військових випробуваннях.
Нарівні з чоловіками виконували стрибки і жінки військовослужбовці. У цьому випадку навіть затяті феміністки не змогли б звинуватити десантників у недотриманні гендерної рівності, бо небо для всіх одне.
– Сьогодні ми стрибали з висоти 600 метрів, – розповіла командир відділення Вікторія Герасимюк. – Це мій третій стрибок із парашутом. Я з дитинства мріяла служити саме в десантно-штурмових військах. І нині моя мрія повністю здійснилася.
До речі, всі стрибки десантники виконували виключно з використанням вітчизняних парашутних систем. Українські куполи вигідно відрізняються від попередніх застарілих радянських систем, та є надійнішими, міцнішими та простішимив експлуатації та обслуговуванні. Найближчий сучасний аналог – американська парашутна система Т-10. За словами десантників, кожна з цих систем має свої переваги. Однак наша є стандартною і підходить для всіх повітряних суден, що є на озброєнні Збройних Сил України.
