Для тих, хто не сидів тижнями під шквальними обстрілами, ризикуючи своїм життям і здоров’ям, такі суми разом із бойовими 100 тис. можуть здатися захмарними….
В авіаційній ТЕЧ бригади транспортної авіації імені Дмитра Майбороди немає якогось спеціального ангара, де б обслуговувалися та ремонтувалися літаки й вертольоти – хіба що тимчасовий, у величезному наметі. Усі регламентні та ремонтні роботи на авіаційній техніці виконуються просто неба. Що ж до окремих вузлів та агрегатів – вони перевіряються й лагодяться вже у спеціалізованих лабораторіях.
Як розповіли в інженерно-авіаційній службі бригади, на авіаційно-ремонтні підприємства техніка йде у ремонт уже в крайньому випадку. Адже рівень підготовки фахівців дозволяє більшість робіт виконувати безпосередньо у частині. Важко собі уявити, але навіть такі складні й відповідальні роботи, як заміна двигунів, редукторів та лопатей виконують безпосередньо на аеродромі. Тут також проводять перевірки й ремонти різноманітного авіаційного обладнання.
– Менше навантаження на ТЕЧ авіатехніки було до 2014 року, – ділиться тимчасово виконуючий обов’язки заступника командира бригади транспортної авіації з інженерно-авіаційної служби майор Анатолій Данилюк. – Починаючи з чотирнадцятого, ми ставили до строю борти, які не літали від початку століття по 10-15 років. У ТЕЧ ставили їх до строю та готували до самостійного перельоту на завод для капітального ремонту.
Із початком бойових дій на Сході країни літаки й вертольоти бригади брали активну участь, забезпечуючи перевезення особового складу й вантажів, аеромедичну евакуацію та десантування, а також ретрансляцію сигналів бойового управління, навантаження на ТЕЧ зросло максимально. Досвідчений інженер розповідає, що вже навесні 2014 року ТЕЧ перейшла на цілодобовий режим роботи, працюючи в дві зміни, вдень і вночі. Якщо перед війною особовий склад підрозділу протягом місяця виконував регламентні та ремонтні роботи одного борту, то відтоді у місяць ремонтувалося відразу декілька літальних апаратів.
Уявити рівень збільшення навантаження на інженерно-технічний склад бригади можна хоча б і по такому показнику: до початку російсько-української війни вся бригада в рік не «нальотувала» 600 годин, а нині один лише борт може більше налітати! Додалося роботи інженерам, технікам і механікам торік, коли бригада отримала на озброєння нові вертольоти Мі-8МСБВ.
– До цього ТЕЧ виконувала роботи на літаках Ан-26 і Ан-24, а також вертольотах Мі-8Т, Мі-8МТ, Мі-8МТВ-1 та Мі-9, – розповідає тимчасово виконуючий обов’язки заступника начальника ТЕЧ капітан Дмитро Лозяний. – Головною відмінністю нової техніки стали нові двигуни. Їх обслуговування та ремонт вимагали нових підходів, нових алгоритмів виконання робіт. Крім того, у них інші витрати паливно-мастильних матеріалів, інші часові проміжки для виконання певних видів робіт…
Інженер додає, роботи з ремонту й обслуговування авіаційної техніки – це велика відповідальність, адже від їхньої якості залежить безпека польотів!
Починаючи з весни й до глибокої осені у бригаді проходять льотну практику курсанти випускного курсу льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Відтак літальні апарати, а курсанти виконують польоти як на літаках, так і на вертольотах, напрацьовують у повітрі більше годин. Тож фахівцям інженерно-технічного складу частіше доводиться виконувати ті чи інші види робіт.
У частині розповіли, що крім робіт за призначенням, тобто обслуговування й ремонту авіатехніки, військовослужбовці ТЕЧ постійно задіяні й у виконанні інших завдань. Так, близько 60 відсотків фахівців ТЕЧ виконували завдання у районі проведення АТО і ООС як повітряні стрільці, кожен третій воював на передовій у складі наземних підрозділів. Тож кожен технік, механік та інженер є не лише «лікарем» сталевих птахів, а й насамперед військовослужбовцем. Втім, професіоналізм тутешніх фахівців – найвищого ґатунку, адже рівень справності авіаційної техніки бригади був і залишається дуже високим.
