ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Мова позначень і жестів спецпризначенців

16 Серпня 2019
Мова позначень і жестів спецпризначенців

Фото: https://www.facebook.com/usofcom/

Переглядаючи фільми про бойові дії, операції спецпідрозділів або поліції, мимоволі звертаєш увагу на жестикуляцію бійців, які подають один одному спеціальні сигнали.

Звісно, що боєць може вдатися й до інших видів зв’язку, але ні радіозв’язок, ні стільниковий телефон не зможуть замінити мову жестів, яка є лаконічним і безшумним способом спілкування. Для цього необхідно добре бачити того, кому треба повідомити важливу інформацію, ну і, звичайно, розуміти його відповідь. З цією метою створено цілу систему сигналів. Жести застосовують у ситуаціях безпосереднього контакту з ворогом, у той час, як інші засоби зв’язку використовувати недоцільно, оскільки вони є демаскувальними.

Цифри. Тут маємо набір жестів з цифрами від 1 до 10 для позначення кількості ворогів, своїх людей, пострілів, гранат тощо.

Шикування. В якому бойовому порядку рухатися підрозділу – колона, ряд, лінія, клин.

Накази. Набір жестів – прикривай, стій, вперед, сюди, пригнись, швидко, тихо, завмри, обійди.

Сповіщення. Набір жестів – зрозумів, не зрозумів, ти, я, неможливо, я лідер, там/туди, точка входу, слухай/я чую, дивись/я бачу, на позиції, перезарядка.

Що повинен уміти розвідник?

– досконало знати військову топографію, вміти орієнтуватися на будь-якій місцевості за компасом і картою, по місцевих предметах, швидко і правильно запам’ятовувати потрібні об’єкти, точно вказувати координати;

– вирізняти за зовнішнім виглядом будь-яку зброю ймовірного противника, знати її тактико-технічні характеристики, вміти своєчасно визначати підготовку ворога до застосування зброї;

– розрізняти належність особового складу противника за формою одягу і знаків розрізнення, а техніки – за розпізнавальними знаками і зовнішнім виглядом;

– за звуками визначати місцеперебування, чисельність і характер дій ворога;

– розуміти тактику дій підрозділів ймовірного противника, вміти користуватися його зброєю і технікою;

– відмінно володіти технікою маскування і способами безшумного пересування на будь-якій місцевості;

– володіти всіма способами ведення розвідки: наглядом, підслуховуванням, засадами, нальотами, розвідкою боєм, вміло діяти в дозорі і в охороні;

– таємно і безшумно долати інженерні загородження польового і міського типу, на підручних засобах долати водні перешкоди, добре плавати;

– здійснювати тривалі марш-кидки, влучно стріляти, далеко і точно метати гранату та ніж, досконало володіти прийомами рукопашного бою;

– бути обізнаним із військовою термінологією мови противника, мати навички перекладу документів, допиту військовополонених;

– знати і вміло застосовувати прилади оптичної, радіолокаційної, інженерної та хімічної розвідки;

– володіти вміннями і навичками забезпечення життєдіяльності та виживання в екстремальних умовах;

– уміти працювати на переносній радіостанції в телефонному та в телеграфному режимах;

– знати систему охорони і оборони об’єктів противника, вміти проводити контррозвідувальні заходи.

Це лише основні знання і навички. Та й неможливо передбачити все те, що потрібно для розвідника в тилу ворога. На практиці вищеперераховані уміння розподіляються між усіма бійцями розвідгрупи, але в ідеалі ними повинен володіти кожен. Чим більше знає й уміє робити розвідник, тим більше шансів виконати поставлене завдання та залишитися неушкодженим.

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
Лайфхак