У чудовому місті Перро-Гірек, що у Франції, у помешканні Даніеля та Елен на стіні висить фото «Маленький принц», яке зробив під час українсько-російської війни французький фотограф Юрій Білак. Ця світлина часто привертає увагу численних гостей подружньої пари. Коли ж Даніеля питають, що на ній зображено, він розповідає про свого друга Юрія, українця за походженням, який ще 2014-го поїхав на Схід України, аби прожити з українськими захисниками те, що вони проживають щодня під час воєнних дій. Після цих поїздок народилась фотовиставка «Проєкція»: світлини з українськими військовими як проєкції картин видатних художників. Даніель, колишній пілот гвинтокрила французької армії, нині цікавиться стародавніми техніками фотографування. Саме він допоміг Юрію надрукувати світлини на дошках з ящиків від боєприпасів.
«Маленький принц»
Щоб зробити цю світлину, Юрію потрібне було село на Донбасі, хлопчик приблизно семирічного віку, танк, пилюка за танком і відповідне сонячне світло. Сюжет використано з плаката до однойменного мультфільму за повістю Сент-Екзюпері. Принц символізує Україну, яка колись із дитячою наївністю вірила в старшого брата та яка швидко подорослішала й тепер надіється на танки під українським прапором.
— Село, хлопчика Гліба й танк мені допоміг знайти Сергій Собко, який тоді був комбатом у 30-й бригаді. Я йому неймовірно вдячний: без його допомоги не зміг би дістатися до багатьох позицій, мені було б важче знайти спільну мову з військовими. А так він сказав: «Юрію, мені подобається те, що ти робиш. Чим зможу, допоможу». І от із Глібом та військовими я спочатку вирушив до батьків хлопця. Вони тоді якраз поралися в городі й, побачивши таку процесію, одразу подумали, що Гліб щось накоїв. Здивувались, коли дізналися, що я з Франції й хочу сфотографувати їхнього сина. Ще більше здивувалися, коли я попросив випрасувати спеціально привезений із Франції костюм Маленького принца. А потім пройшов дощ, і водієві танка довелося докласти неабияких зусиль, аби підсушити землю й добитись потрібної пилюки. Ще був вітер, який постійно підкидав іграшкове лисеня. Довелось приклеювати його скотчем, щоб воно стояло, як мені було потрібно, — ділиться спогадами Юрій.
Після того як Даніель та Елен завершують розповідь про «Проєкцію», вони показують своїм друзям іншу роботу Юрія Білака – арт-книгу «Майдан-Донбас. Історія майбутнього». Їх у подружньої пари аж дві. Вони отримали їх як подарунок за благодійний внесок на навчання дітей, які втратили батька або матір під час бойових дій на Сході України. А сьогодні подружжя приїхало в Україну, аби познайомитися з дітьми, яким вони допомагатимуть у навчанні.
– Ідея створити альбом на підтримку дітей, чиї батьки загинули, виникла ще під час Майдану, – розповідає Юрій Білак. – наразі вже зібрано кошти на навчання впродовж 4 років в університеті шістьох підлітків. Кожному із них буде відкритий іменний рахунок, на який перераховуватиметься певна сума, яка покриватиме навчання та проживання. Тепер ми їдемо у Ворохту, де діє табір для дітей-сиріт, яким опікується Міжнародний благодійний фонд «Нове покоління» і який є розпорядником коштів, зібраних за мій альбом. Кожен донор буде особисто знати дитину, якій виплачуватиметься стипендія, так само як і дитина знатиме благодійника. Тож Даніель і Елен їдуть у Ворохту знайомитися зі своїми підопічними.
У арт-книзі «Майдан-Донбас. Історія майбутнього» представлені 400 світлин про побутове життя на Майдані, в районі проведення бойових дій на Сході України та портрети учасників цих подій. Альбом має 532 сторінки, важить майже 6 кг. Його довжина в розгорнутому вигляді становить 2 метри. По суті це два альбоми, з’єднані одним корінцем: один про Майдан, другий – про події на Донбасі та в АТО. Книжка видана трьома мовами: українською, французькою та англійською. Окрім фото, у ній вміщені тексти професора Торонтського університету Пола Роберта Магочія з історії України від періоду Хрещення Київської Русі й до 2010 року. Хронологію подій українсько-російської війни написав політолог Євген Магда. Альбом є унікальним завдяки особливостям дизайну та виготовлення. Під час друку було проведено понад 30 етапів ручної роботи, використано картон зі 100 % бавовни та органічні фарби. Розповсюджують альбом як подарунок за грошовий внесок не менший за 900 доларів.
Під час розмови цікавлюся у Даніеля та Елен, що підштовхнуло їх надати благодійну допомогу українським дітям, чи сподобалась їм Україна та про те, що сьогодні думають у Франції про війну на Донбасі.
– Хоч для нас війна в Україні і трохи далека справа, але завдяки Юрію ми розуміємо, наскільки підступно діє Росія, яка вдерлася до свого сусіда і тепер розповідає усьому світові, що її військ немає на території України. На жаль, для більшості французів ця війна вже закінчилась, адже зникла із новинних стрічок. Ми розказуємо друзям, що у вас відбувається. Дуже в цьому допомагає фотоальбом «Майдан-Донбас. Історія майбутнього». І ми дуже співчуваємо тим дітям, батьки яких пішли на війну і поклали там свої життя, – розповів Даніель.
– Ми хочемо допомогти хоча б грошима тим дітям, які залишилися без батьківської опіки, – додає Елен. – Перебуваючи у Києві, побачили ніби два світи: в одному все мирно, люди живуть наче нічого не відбувається, для них усі ті розмови про обстріли та загиблих – то далека справа. І є маленька частина людей, готових віддати все, навіть власне життя, аби Україна залишалась вільною та незалежною.
Загалом Даніелю та Елен дуже сподобалась Україна. Вони побачили, що країна прагне розвитку в бік Європи, і зовсім не відчули великої різниці із Францією, а Хрещатик назвали центром справжньої європейської столиці. А ще їх вразили наші графіті. За їхніми словами, на відміну від Франції, українські малюнки на стінах будинків схожі на витвір мистецтва.
