Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Нещодавно театр ветеранів та волонтерів АТО Project W: Veteran, Volunteer and William показав свою першу виставу англійською мовою – «Дванадцята ніч» за мотивами класичної комедії Вільяма Шекспіра. Нині ветерано-театр подорожує Україною зі своїм дітищем.
Режисером вистави став заслужений артист України Олексій Гнатковський, а художнім керівником – Ростислав Держипільський (Івано-Франківський обласний музично-драматичний театр), а автором ідеї та керівником проекту – ветеран АТО Ігор Касьян.
Неординарність цієї осучасненої версії Шекспірівської комедії полягає в тому, що режисер залучив до неї непрофесійних акторів – учасників унікального соціального проекту. Це англомовний театр ветеранів та волонтерів АТО, які пройшли кастинг і вивчають англійську і театральне мистецтво – Project W Veteran, Volunteer and William . Більш того, їм довелося грати Шекспіра в оригіналі, хоча деякі з них до початку проекту не знали жодного слова англійською.
ІСТОРІЯ ЗАРОДЖЕННЯ ВЕТЕРАНО-ТЕАТРА:
Затамувавши подих від вражень після перегляду фільму в кінотеатрі «Київ» одного зимового вечора, Ігор з дружиною поверталися додому. Подружня пара йшла вулицями міста, ділились думками щодо художьої картини «Дванадцята ніч» за Шекспіром. Під час перегляду мовою оригіналу, в голові ветерана АТО Ігоря Касьяна промайнуло: «А що, коли ми створимо свій театр з учасників бойових дій і покажемо, що воювати – це не все, що вони вміють?»
Капітан запасу Ігор Касьян служив у славнозвісній 95-ій аеромобільній бригаді. Молодий офіцер виконував обв`язки командира взводу. Пізніше продовжив службу в розвідувальній роті бригади. Що таке війна і як важко з неї повертатись чоловік знає не з чуток. Ігор брав участь у бойових діях з самого початку озброєного конфлікту на Донбасі. Починаючи з гори Карачун до боїв за Слов`янськ, Краматорськ, Лисичанськ. А також – участь у рейді в складі 95-ки, коли українські обронці здолали 470 кілометрів, з них- 170 км тилами противника. Усі ці події позначилися на здоров`ї молодого офіцера. Ігор звільнився з ЗСУ у 2016-му.
Нині діяльність Ігоря тісно пов`язана з військовими. Це і власна школа англійської мови, яку заснували із побратимом, і віднедавна – ветерано-театр.
До створення цієї команди долучилось чимало волонтерів, ініціативних ветеранів, які так само пройшли пеклом війни. Серед них- і капелан 30-тої окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького – отець Сергій Дмітрієв, який допоміг із реалізацією проекту. Наприклад, репетиції творчої команди відбувались у приміщенні Андріївського собору, а англійську викладала представниця посольства Британії.
Кореспондент ArmyInform спілкувалась з акторами ще на початку їх творчих звершень. Але вже тоді дізналась, наскільки кожен з них – цікава особистість.
Смайлик на бронежелеті
Роль Себастіана – брата-близнюка Віоли за Шекспіром, зіграв Євген Міщенко з позивним «Смайл».
Ветеран 81-ої десантно-штурмової бригади. У 2016-му киянин потрапив до 122-го батальйону. Євген не хотів чекати, поки його покличуть. Він прийшов до Оболонського військкомату і призвався. Тоді був третій день, як чоловік звільнився з посади управляючого в магазині. Тоді Євген твердо вирішив – захищатиме Україну.
Окрім роботи керуючого інтернет-магазину, він активно допомагав товаришу з пошиттям військового спорядження. Хлопці частенько їздили по полігонам, де бійці готувались до відрядження в район бойових дій, і віддавали їм те, що мали.
Євген на той час уже мав військовий досвід, адже проходив строкову службу зв’язківцем. А вдруге він обрав десант, коли дізнався, що 81-ша йде на заміну кіборгам у ДАПі.
– Для мене це була велика честь – міняти найвідважніших оборонців, – говорить захисник. А ще мріяв здійснити стрибок з парашутом…
Кореспонденту армія Inform вдалось поспілкуватись з Євгеном у перерві однієї з репетицій.
Співрозмовник добре пам’ятає, як у 2016-му батальйону довірили оборону Авдіївської промзони. Пересування, особливо в машині, додавали надзвичайної напруги через щосекундні ворожі обстріли. Аби розрядити таку атмосферу, Євген тихенько вмикав у своїй портативній колонці AC/DC, від чого на обличчях побратимів з’являлась посмішка, схожа на «Смайлик», як на Євгеновому бронежилеті.
«Смайл» виконував безліч різних і відповідальних завдань. Йому доводилось чути в рації розмови тих же бойовиків, які щоденно шквальним вогнем гатили по українським захисникам. Коли у відповідь на прицільний обстріл крупнокаліберними снарядами терористів, українські оборонці захищались, у радіоефірі лунало: «Гиви, меня сейчас укропы убьют! Мочи их, не жалея». Так кричав істеричним голосом «Чача» – підлеглий польового командира ДНР. – Так через таких боягузів як він, обстріли з їх сторони не вщухали, – пригадує Євген.
На жаль, не обійшлося і без травм. Якось, перебуваючи на бойовому завданні, розвідники йшли авдіївським лісом, неподалік «промки». Солдат Міщенко був замикаючим. У мить пролунав вибух – один з побратимів зачепив ворожу «розтяжку». Ще двох поранило, а Євгену – осколок потрапив у ногу. Тоді він не розгубився і згадав де розташований десантний «секрет» – замасковані медичні та бойові пункти. Викликав підмогу та евакуював побратимів. У стані шоку тільки потім зрозумів, що і сам потребує медичної допомоги.
ВИСТАВА-МАНІФЕСТ
Усі моменти, які довелось пережити молодому захиснику на війні, змінили його ставлення до життя. Євген говорить, що почав більше цінувати те, що має, і з користю для себе проводити вільну хвилинку.
Після повернення з війни узявся за вивчення англійської. На заняттях познайомився з капеланом 30-ї бригади. На пораду спробувати себе у театрі, подумав: «Чому б і ні? Візьму і спробую!».
Сьогодні «Смайл» у команді колег по театру і вже друзів. Вони – одна велика родина. Як результат – блискавична прим`єра в Києві, виступ в Івано-Франківську. В планах – показати за кордоном як українські військові долають перешкоди завдяки творчості і натхненню.
Родзинкою вистави є інтерпретація твору на сучасний лад і посвячення п’єси нашим захисникам.
Це вистава про перемогу сили духу над страхом. Перемогу віри над сумнівами, щирості – над фальшем, зрештою – про перемогу життя над смертю. Це вистава про перемогу любові! Я захоплююся цими «ненормальними», які взялися за, здавалося б, неможливе! Вони ніколи не грали на сцені, не знають англійської і все це роблять уперше. Але вони взялися зіграти «Дванадцяту ніч» мовою оригіналу! І зроблять це! Вони, немов малі діти, які свято вірять у свою гру і цим змінюють світ, показуючи «дорослим», які ті смішні… Вони показують, що героєм слід бути щодня і у всіх своїх справах. Це люди, яким не байдуже. Це вистава – приклад, вистава – заклик до дій, вистава – маніфест щирості, наївності та добра!», – зауважив режисер вистави Олексій Гнатковський.
Власні фото Євгена
Project W: Veteran, Volunteer and William
