Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Коли у 2014 році Росія розпочала агресію на Донбасі, 11-річна дівчинка з Донецька, відома нині під позивним «Флінт», була змушена покинути рідне місто. Разом із родиною вона переїхала спочатку до Бахмута, а згодом до Одеси. Вже тоді вона мріяла долучитися до захисту України, побоюючись, що війна закінчиться до того, як вона стане дорослою.
Історію захисниці оприлюднили на сторінці Військово-Морських сил України.
Сьогодні «Флінт» служить водійкою в одному з підрозділів 126-ї окремої бригади 30-го корпусу морської піхоти. Її основне завдання — доставляти екіпажі безпілотних літальних апаратів на передові позиції. Вона зізнається, що найбільше прагне, аби її маленькі донечки росли у мирній країні, та мріє разом із ними повернутися до звільненого від окупантів Донецька — міста свого дитинства.
«Флінт» бере участь у новому циклі інтерв’ю «Серце б’ється», де ділиться своєю історією та мотивами, які спонукали її стати на захист Батьківщини. Вона наголошує, що її присутність на фронті — це крок до втілення мрій про мирне майбутнє для своїх дітей та всієї України.
Варто зазначити, що в матеріалі використано фрагменти пісні «Валькірії» гурту «Громадянин Топінамбур», за що висловлюється щира подяка музикантам.
Як повідомляла АрміяInform, Євген, відомий серед побратимів за позивним «Інструктор», ще недавно навчав дітей у школі на Київщині. Однак із початком повномасштабного вторгнення він залишив мирну професію та став на захист України. Сьогодні він командир роти стрілецького батальйону 58 окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ ЗСУ.
