У Харкові викрито злочинну групу з 13 осіб, до якої входили посадовці медико-соціальних експертних комісій та їхні спільники. Суд визнав…
Вони були одними з перших зразків західної бронетехніки, яка надійшла до підрозділів ЗСУ на початку літа буремного 2022 року. І доки зарубіжні партнери України верстали плани з технічної підтримки нашого війська, партію британських Pinzgauer закупили вітчизняні благодійники.
Як розповідала тоді наша агенція, у придбання першої партії цих машин вклалися як бізнесмени з «гражданки», так і колишній підприємець, який на той момент вже служив в українському війську, але продовжував донатити на армію, залишаючись інкогніто.
Два позашляховики з тієї партії служили в бойових бригадах Сил територіальної оборони ЗСУ, решту відправили іншим родам військ. Згодом з Британії було передано ще кілька десятків машин, які почали працювати і як тягачі, і як медеваки, і як машини глибинної розвідки, підтримки та зв’язку.
Тому в нинішньому матеріалі віддамо належне «Пінцгаурам», або, як прозвали ці броньовики наші солдати, «Пінцам», і згадаємо як історію їхнього створення, так і розберемося з деякими технічними характеристиками.
Концепцію цього позашляховика ще на початку 60-х років минулого століття розробив Еріх Ледвінка, син Ганса Ледвінки, який увійшов до історії як інженер легендарної конструкції чеської Tatra.
Автомобіль був виготовлений наприкінці 1960-х років Стейром-Даймлером-Пучем з Граца, Австрія, і названий на честь Пінцгауера, австрійської породи коней. Він набув популярності серед військових покупців, і перебував у виробництві протягом усієї решти століття.
У 2000 році права на броньовик були продані Automotive Technik Ltd (ATL) у Великій Британії. Згодом ATL була придбана компанією Stewart & Stevenson Services, Inc. у 2005 році; у травні 2006 року «Стюарт і Стівенсон» стали дочірньою компанією аерокосмічної та оборонної групи Armor Holdings, Inc.. Роком пізніше Armor Holdings була придбана компанією BAE Systems plc.
«Такий, що забезпечує міцну надійність і справжню здатність їхати куди завгодно!» — таку характеристику давали цьому «конику» британські військові.
В основі конструкції цього авто замість рами використана велика хребтова труба, яка легша і міцніша за звичайний каркас для рушія. І найголовніше, що всередині цієї труби проходять не тільки приводні вали, туди інтегровано короб передач, роздавальну коробку. Отже, всі ці агрегати захищені від ударів. Машина також має оригінальну незалежну підвіску.
Завдяки такій конструкції Pinzgauer заслужили репутацію надійного позашляховика. Можливості цивільних неброньованих версій цих машин у деяких ситуаціях були кращими, ніж у Hummer або Land Rover Defender. Броньована версія отримала додатково 3 т ваги, що певною мірою позначилося на прохідності.
Pinzgauer Vector з колісною формулою 6×6, а саме такі бронемашини надійшли в першій партії до ЗСУ, оперативно розробили для потреб британських військових в Афганістані. Як уточнюють експерти з нідерландського оборонного порталу Army Recognition Pinzgauer Vector був розроблений і запущений у серійне виробництво менш ніж за дев’ять місяців згідно з прискореним контрактом, укладеним тодішнім Агентством оборонних закупівель (DPA) для виконання термінових оперативних вимог (UOR).
Pinzgauer Vector PPV (Protected Patrol Vehicle) 6×6 — це броньована версія легкої тактичної вантажівки Pinzgauer 718. Бронеавтомобіль випускався з 2007-го по 2009 рік.
Машину було оснащене новим броньованим корпусом, розробленим компанією BAE Systems Land Systems. Вважається, що ця машина має максимальний рівень захисту для своєї вагової категорії — тут активно застосовується кевларова броня, зокрема на підлозі, а також в кабіні та задніх дверцятах встановлене багатошарове бронескло.
Машина забезпечує захист від вогню зі стрілецької зброї та осколків артилерійських снарядів. Броньована підлога забезпечує кращий захист від вибуху та перекидання, а корпус оснащено світловідбиваючим покриттям, яке допомагає контролювати температуру.
Дизайн Pinzgauer Vector схожий на легку вантажівку з кабіною на двох членів екіпажу спереду та десантним відділенням ззаду, де розміщуються чотири солдати, які можуть швидко входити та виходити з автомобіля через двоє дверей у задній частині автомобіля. Утім, як свідчить досвід використання цих машин, у деяких арміях світу в десантному відділі розміщувалося до 12 військових.
Кожна з дверей для десантування оснащена оглядовим блоком для забезпечення спостереження за задньою частиною автомобіля. У даху також є два великі люки, які дозволять двом членам екіпажу мати хороший круговий огляд.
Pinzgauer Vector оснащений дизельним двигуном потужністю 10 к.с. Він може рухатися з максимальною швидкістю по шосе 105 км/год із максимальним запасом ходу 700 км. Вага автомобіля становить 4400 кг, максимальне корисне навантаження — 1600 кг.
Якщо більш детально говорити про двигун і трансмісію цієї бронеавтівки, то в середині 1980-х років на Pinzgauer замість бензинового 4-циліндрового двигуна від Volkswagen на 88 л стали встановлювати потужніші 6-циліндрові рядні дизельні мотори потужністю 109 к.с.
Новий двигун практично не влазив у моторний відсік, тому ці версії отримали характерний «горб» у передній частині. Пізніші версії отримали 2,5-літровий 5-циліндровий турбодизельний двигун потужністю 120 к.с. з автоматичною трансмісією ZF. Двигун відповідав нормам Євро-3.
145-літрового бака вистачало саме на заявлені 700 км пробігу. У різних версій Pinzgauer максимальна швидкість була різною: для Pinzgauer Vector PPV 6×6 декларують 105 км/год.
Що ж до особливостей ходової частини «Пінца», то залежно від комплектації його кліренс може сягати 40 см. Машина має великі амплітуди ходу підвіски до 20 см, блокування диференціала (окремо на кожен із трьох мостів), систему контролю тяги.
Між передньою та середньою віссю — мінімальна відстань. Така геометрія давала колосальні можливості подолання бездоріжжя. Машина має короткий передній і задній звіси, тобто вільно почувається за межами асфальту.
Ранні версії Pinzgauer мали барабанні гальма на всіх колесах, які після форсування глибокого броду доводилося розбирати та чистити, тому що вони забивалися та втрачали свою ефективність. На сучасніших версіях встановлені нові дискові гальма. Використовуються шини RunFlat.
Ці автомобілі здатні буксирувати причепи до 5000 кг на дорозі та до 1800 кг на бездоріжжі.
Із цікавих конструктивних особливостей варто відзначити наявність вмонтованого безпосередньо в процесі виробництва машини пристрою постановки перешкод, що протидіє саморобним вибуховим пристроям.
Принагідно слід зазначити, що такі всюдиходи постачалися в армії близько 30 країн. Зокрема — Австрії, Болівії, Великої Британії, Венесуели, Малайзії, Нідерландів, Нової Зеландії, Оману, Пакистану, Сербії, Словенії, Швейцарії, а згодом і України.
Якщо порівнювати цього австро-британського «коника» з машинами подібного класу, які перейшли у спадок ЗСУ з радянського війська, то, напевне, тут мова може йти про УАЗ-452 — машини, що займає проміжний щабель між джипом та вантажівкою. Однак далі порівняння в умовній класифікації не може бути й мови: «Пінц» по всіх параметрах на кілька голів вище за оте чудо радянського автопрому.
Тест-драйв бронеавтомобіля Pinzgauer Vector PPV 6×6. Відео: MILITARY SPY
