Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
Про війну на Сході вже знято декілька десятків фільмів, більшість з них – документальні, що вкрай важливо для українського суспільства. Адже правдиві свідчення про російські злочини допомагають правильно розуміти теперішнє та майбутнє і діяти відповідно. У період літніх відпусток, коли з’являється значно більше вільного часу, АрміяInform рекомендує переглянути найкращі картини на основі реальних подій українського сьогодення.
«Іній» (2017)
У центрі картини зображений молодий литовець Рокас, котрому випала неочікувана можливість побувати в Україні та на власні очі побачити і зрозуміти справжню окупацію та війну. Разом з гуманітарним конвоєм він відправляється з Литви до України, де доля зводить його з двома військовими журналістами.
Реальність виявилася більш жорстокою, ніж його романтичні уявлення, цим самим кинувши його у вирій війни. Ці троє чоловіків повинні будуть подолати свої психологічні рубежі та побудувати міцні відносини. Вони не погоджуються ні з чим, крім свого бажання бути там, де вони є, але кожний має для цього свої причини.
«Позивний «Бандерас» (2018)
Народна приказка каже: «Не було би щастя, так нещастя допомогло». Досвідчений воїн, капітан Антон Саєнко, котрого в загоні прозвали «Бандерас», ось уже 20 років не був у рідному селищі. Але почалася антитерористична операція, котра змусила не тільки Антона, але й тисячі інших українських чоловіків потрапити на ту територію.
У цьому селищі незабаром передбачається серія диверсій, котрим «Бандерас» разом з іншими розвідниками повинен запобігти, аби не загинули мирні жителі. Гірше всього те, що десь серед своїх є зрадник, який може будь-якої миті встромити ніж у спину. «Бандерас» не може довіряти нікому в пошуках цього «сепара». Головне, аби йому і надалі всі довіряли.
«Міф» (2018)
Фільм розповідає про історію життя та загибелі Василя Сліпака – оперного співака зі світовим іменем та унікальним голосом. Василь народився у Львові, але завдяки унікальному голосу вигравав конкурс за конкурсом, і, нарешті, переїхав у Францію, де прожив 19 років. Там він мав усе, що ми звикли називати «щастям»: ім’я, успішну кар‘єру на світових оперних сценах, вірних друзів та кохання.
Він став активним учасником Революції Гідності, очолив демонстрації у Франції, а далі приєднався до волонтерського руху, допомагаючи Україні. Здавалося б, робив більше ніж вдосталь, як для людини творчої професії. Але Василь вирішив залишити сцену і кар’єру в Європі та приєднатися до лав добровольців. Та доля розпорядилася так, що під час виконання бойового завдання Василь «Міф» Сліпак гине від кулі снайпера.
«Кіборги» (2017)
Фільм режисера Ахмета Сеїтаблаєва розповідає про героїв нашого часу, про боротьбу українських військових за Донецький аеропорт у вересні 2014 року. У центрі історії – зібрані образи, передані з подій життя справжніх людей, котрі 242 дні перебували в пеклі облоги, і за свою незламність отримали прізвисько «кіборги». Серед них є як українські військові, так і представники добровольчих батальйонів.
«Іловайськ 2014: Батальйон Донбас» (2019)
Це історія командира штурмової групи батальйону «Донбас» Тараса Костанчука з позивним «Бішут», котрий зазнав важкого поранення і дивом уцілів та вижив в окупованому місті. «Бішут» цілий місяць перебував в одній із покинутих квартир. Місцеві жителі знали про це та допомагали йому переховуватись від окупантів, незважаючи на те, що оголошення про пошуки добровольця були розвішані по всьому місту.
«Добровольці Божої Чоти» (2015)
Фільм розповідає про батальйон «Правого сектору», що називається ДУК ( Добровольчий Український Корпус). Як зазначає один із режисерів фільму Леонід Кантер, він вирішив знайти військовий підрозділ, у якому не буде показових стройових занять та не буде пияцтва. А буде дисципліна, порядність та повага до ближнього, ким би він не був.
«Десять секунд» (2016)
Фільм про людей та місто, котрі загубилися у просторі та часі. Про те, як швидко може змінитися життя і про те, як навіть після непоправного є речі, котрі залишаються незмінними. В основі фільму лежать події, котрі є наслідком обстрілу житлового кварталу «Східний» у Маріуполі 24 січня 2015 року. Обстріл було здійснено із системи залпового вогню «Град» з боку території, окупованої російськими бойовиками.
«Черкаси» (2020)
Лютий 2014 року – початок окупації Кримського півострова. Мінний тральщик «Черкаси» разом з іншими українськими кораблями заблокований в озері Донузлав – шлях до моря перекритий затопленими суднами російського флоту. Це капкан. Кораблі здаються окупантам. Але його екіпаж шукає вихід.
«Черкаси» – реальна історія останнього українського корабля в Криму, котрий протистояв та відважно тримав оборону.
«Донбас» (2018)
Донбас, Східна Україна. Про цей регіон у 2014 році дізнався увесь світ і чує з того часу досі. Там завжди поруч ідуть відкриті збройні конфлікти та сепаратистські диверсії, від яких потерпають місцеві жителі. На Донбасі дуже тонка грань між війною та миром, між правдою та пропагандою, між ненавистю та коханням. Кожен глядач може хоч і віддалено, але все ж, зануритись у цю страшну атмосферу, де між життям і смертю немає межі. Де від комедії до драми один крок. Ця історія не тільки про регіон або одну країну. Це розповідь про весь світ, котрий потрапив у тенета фальші. Це стосується кожного з нас.
«Атлантида» (2019)
Фільм розповідає про життя Донбасу після майбутньої перемоги України над Росією та повернення окупованих територій. «Атлантида» зображує події 2025 року, за рік після завершення війни. Територію Донбасу визнано непридатною для проживання, а навколишнє середовище настільки спустошене, що зміни здаються неможливими.
https://youtu.be/vg8XH-idB4w
«Східняк» (2020)
Позивний головного героя – «Борода». Він – невгамовний оптиміст та здатен вирішити будь-яке питання. Ось і цього разу, він – перший, коли треба відправитися в штаб, щоб «вибити» необхідне для забезпечення свого підрозділу. У напарники «Борода» бере з собою молодого новачка, якого кличуть «Режисер». Разом їм доведеться їхати крізь блокпости, прифронтові міста й села, зустрічатись із військовими і цивільними, потрапляючи в різні халепи – кумедні й не дуже… У прокат фільм виходить 20 серпня 2020 року.
Ольга Вікарчук
