Розпочавши службу Україні на посаді командира 1-го Волинського корпусу Армії УНР фаховий військовий зріс до служби у Генеральному штабі Дієвої Армії, а в підсумку обійняв посаду Військового…
Повільне відновлення економіки, розвиток воєнних галузей, висока інфляція та підвищення податків. Про підсумки 2024-го та очікування від 2025 року АрміяInform розповів експерт Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Олександр Чупак.
Стабілізація та повільне відновлення
2024 рік — третій рік широкомасштабної війни — минув під знаком стабілізації української економіки. Після падіння на 29% у 2022 році наш валовий внутрішній продукт (ВВП) зріс спочатку на 5,3% у 2023, а за підсумками 2024 має зрости приблизно на 4%. Отже, національна економіка змогла уникнути нових падінь, однак для досягнення рівня 2021-го доведеться чекати ще кілька років.
Головним чинником стабілізації є вчасне надходження іноземної фінансової допомоги. Наприкінці 2023 року ситуація була максимально невизначеною, оскільки Європейський Союз і США постійно відкладали ухвалення багатомільярдних пакетів підтримки України. Однак в лютому (ЄС) і квітні (США) голосування таки відбулися, і ми отримали змогу покривати дефіцит бюджету в розмірі $3-5 млрд щомісяця.
2025 рік ми починаємо з набагато більшим запасом упевненості. Україна може розраховувати на отримання понад $13 млрд від ЄС (програма Ukraine Facility), понад $19 млрд з доходів від заморожених російських активів за планом ERA 7, $3 млрд від МБРР, майже $3 млрд від МВФ, а також $1 млрд від Великої Британії. Протягом року цих коштів має вистачити для компенсації дефіциту державного бюджету в розмірі 25% ВВП.
Воєнна економіка і технології
Триває поступовий перехід української економіки на воєнні рейки. За час широкомасштабної війни потужності оборонно-промислового комплексу (ОПК) зросли у 20 разів, а загалом у галузі працюють понад 500 компаній різних форм власності. Протягом 2024 року обсяг чинних контрактів на закупівлю озброєння перевищив пів трильйона гривень (майже $15 млрд), близько половини з яких були укладені з українськими виробниками.
Український ринок оборонних технологій (defence tech) за 2023-2024 роки зріс до понад $400 млн. Нині в Україні діють понад 300 defence tech компаній, найбільшими сегментами ринку є безпілотники (19%), робототехніка (13%), штучний інтелект (13%).
Сектором оборонних технологій, що розвивається найбільш динамічно, є виробництво безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Значні державні інвестиції сприяли збільшенню обсягів виробництва дронів у понад 100 разів. На кінець 2024 року майже 100% БПЛА, які купує держава, виготовлено в Україні. За стратегією Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, у 2024 році в Україні мало бути вироблено один мільйон FPV-дронів і два мільйони дронів усіх типів загалом.
На відміну від України, яка завдяки іноземній підтримці поки що не вдається до повного переведення економіки на воєнні рейки, російська економіка тепер повністю залежить від воєнної машини. Москва змушена застосовувати надзвичайні заходи фіскальної та монетарної політики, щоб утримувати країну в нормальних економічних умовах. Наприклад, постійно піднімати облікову ставку центрального банку, щоб знизити рівень інфляції.
Вимушене підвищення податків
У липні 2024 року Міністерство фінансів намагалося збільшити податкові надходження на 4-5% ВВП, але через негативну реакцію громадян цю ініціативу відкликали. Однак у вересні парламент все ж ухвалив менш жорсткий пакет податкових змін: збільшення військового збору із зарплати з 1,5% до 5%, підвищення податків для фізичних осіб-підприємців тощо.
Підвищення податків саме собою за будь-яких умов є важким ударом по економіці. У часи широкомасштабної війни воно позначиться особливо жорстко, забравши в національного господарства значний потенціал до зростання. Перекладання воєнного тягаря на плечі громадян країни, що воює, завжди було крайнім заходом, коли вже не можна фінансувати війну через надходження з-за кордону. Ймовірно, уряд іде на такий крок, усвідомивши, що на Україну чекає суттєве зменшення іноземної підтримки, або ж її в майбутньому буде недостатньо.
Поки що невідомо, чи зможе Кабмін зібрати заплановані суми податкових надходжень у повному обсязі. Однак він точно матиме такі наслідки: зменшиться податкова база через тінізацію економіки й посиляться конфлікти між бізнесом та адміністративними органами. За різними оцінками, у 2025 році до 50% нашої економіки перебуватиме в тіні.
Незмінність ризиків
Ризики для української економіки залишаються незмінними протягом усього періоду широкомасштабної війни. Ведення активних бойових дій всередині країни, постійні обстріли мирних міст, проблеми з електропостачанням призводять до таких негативних наслідків: скорочення кількості економічно активного населення через виїзд за кордон, зменшення обсягів внутрішнього та іноземного інвестування в український бізнес, значне підвищення витрат на ведення бізнесу.
Підвищення рівня інфляції у 2024 році до понад 10% пов’язане саме з тим, що підприємцям потрібно витрачати значно більше, ніж раніше. Нацбанк прогнозує зменшення рівня безробіття у 2025 році до 10-12% (наприкінці 2024 було 14%), однак це пов’язано передусім зі збільшенням дефіциту робочої сили.
Ще одним ризиком є нестабільність курсу гривні, хоча Україна нині здатна контролювати основні монетарні змінні без екстремальних дій. Зокрема, завдяки іноземним надходженням Нацбанк уже третій рік підтримує достатньо високий рівень міжнародних резервів — $35-45 мільярдів, що дає змогу не допускати значних змін курсу гривні. Але у 2024 році валютні інтервенції НБУ на підтримку обмінного курсу збільшилися на 20% порівняно з попереднім роком, тобто нам дедалі дорожче коштує утримання курсу від різких стрибків.
Державний борг України становить 92% ВВП, а у 2025 році перевищить 100% ВВП. Це сигналізує про високі ризики для боргової стійкості державних фінансів. Втім, у відношенні до власного ВВП ми заборгували менше, ніж більшість абсолютно мирних країн G7: США, Франція, Велика Британія, Канада, Японія.
Сподіватися лише на себе
2025 рік українська економіка починає з гаслами готовності продовжувати широкомасштабну війну в тривалій перспективі. Зростання витрат на оборону має підсилити стійкість України в довгостроковому протистоянні окупантам. Сподівання на підтримку Заходу залишаються ключовими, однак уряд уже зараз готується до можливих викликів, спричинених потенційним зменшенням обсягів зовнішньої допомоги, хай навіть ці підготовчі дії шкодять національній економіці.
Зважаючи на колосальний воєнний бюджет росії, наші союзники мають усвідомити неминучість воєнних реалій у центрі Європи на довгі роки. Навіть якщо лінія фронту буде заморожена, гонитва озброєнь триватиме, адже росія не збирається відмовлятися від своїх територіальних претензій. Щобільше, ресурси всього Заходу, що можуть бути звільнені завдяки зупинці активних бойових дій, мають бути кинуті на максимальне посилення української воєнної машини.
