Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
За часів СРСР українські підприємства виготовляли широкий спектр гусеничної бронетехніки — насамперед танки Т-64 і Т-80УД та броньовані тягачі МТ-ЛБ (включаючи машини на їх базі насамперед самохідні гаубиці 2С1). Однак в Україні не проєктували та не виготовляли колісну броньовану техніку.
Нині в автопарку профільної спецтехніки Сил оборони України представлені броньовані машини як іноземного, так і вітчизняного виробництва. Про історію створення однієї із них — родини ББМ «Дозор» — йшлося в першій частині нашої бесіди з дослідником військової техніки та озброєння, доктором історичних наук, професором кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрієм Харуком. Сьогодні продовження інтерв’ю.
— Пане професоре, наше агентство повідомляло, що нещодавно Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до експлуатації оновлений варіант бронетранспортера Oncilla. А як цю машину створювали?
— У 2013 році в Харкові виготовили модернізований варіант «Дозору-Б», який викликав інтерес польської фірми Mista. Остання купила один екземпляр, виготовлений на Київському бронетанковому заводі, який під назвою Oncilla демонструвався на виставці MSPO-2013 в Кєльце.
Для виробництва у Польщі Oncilla була суттєво перероблена. Німецький двигун замінили італійським Iveco NEF 4 потужністю 210 к.с. На відміну від «тракторного» низькооборотного двигуна Deutz італійський двигун є високооборотним автомобільним. Завдяки цьому поліпшились динамічні характеристики машини, зокрема, прискорення.
До того ж Iveco NEF 4 виявився дешевшим від німецького двигуна. Радикально переробили трансмісію, а замість пʼятиступінчатої автоматичної коробки передач встановили шестиступінчату.
Балістичний захист відповідає рівню 3 STANAG 4569 (круговий захист від бронебійних куль калібру 7,62 мм і від осколків снарядів калібру 152-155 мм при підриві на відстані до 60 м). Протимінний захист відповідає рівню 2. Теоретично можна було б забезпечити й рівень 3, але від цього відмовились, бо маса машини тоді надто зросла б.
— Які ще конструктивні особливості додали польські зброярі?
— Бронеавтомобіль Oncilla обладнаний польською радіостанцією FONET. Озброєння становить з 12,7-мм кулемет НСВТ-12,7 на турелі з ручним приводом. Кулеметник захищений броньовими щитками з вмонтованими броньованими шибами — як на HMMWV.
У результаті модернізації Oncilla набув кращих експлуатаційних властивостей, як порівняти з базовим «Дозором-Б». Однак значного комерційного успіху бронеавтомобіль не здобув. Шість екземплярів у 2016 чи на початку 2017 року продали Сенегалу. Крім того, Oncilla постачався і в Україну.
Принагідно додам, що з початком широкомасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року бронеавтомобілі «Дозор-Б» та Oncilla у складі підрозділів Десантно-штурмових військ беруть участь у боях проти загарбників. Зокрема, у другій половині травня 2022 року Міністерство оборони України повідомило про успішну експлуатацію бронеавтомобілів Oncilla українськими військовими. Однак подробиць повідомлено не було.
У березні 2023 року з’явилась інформація про передачу підрозділам Головного управління розвідки нової партії бронеавтомобілів Oncilla, придбаної польськими підприємцями. Подальше доопрацювання конструкції Oncilla здійснює українське КБ «Берил» спільно з польською компанією Mista. На виставці Egypt Defence Expo у 2022 році було представлено проєкт Oncilla Mk 2 у різних варіантах, зокрема озброєний 90-мм гарматою.
— А що ви можете сказати про оновлений бронетранспортер Oncilla?
— Міністерство оборони допустило до експлуатації новий варіант — Oncilla-Shturm. Бронеавтомобіль отримав новий дистанційно керований модуль з великокаліберним кулеметом, а також, як на мене, досить дивно розташованим 7,62-мм кулеметом. Вважаю, що рішення доповнити ББМ другим кулеметом є цілком логічним.
— Ну і давайте знову повернемося до родини «Дозорів».
— У Збройних Силах України «Дозор-Б» класифікується як тактична бойова колісна машина (ТБКМ), оскільки він не підпадає під класичне визначення бронетранспортера. Прототипи бронеавтомобіля виготовлялись у дослідному цеху ХКБМ.
У липні 2013 року один з них передали Військовій академії в Одесі. Цей заклад, серед інших спеціальностей, готує і військових автомобілістів, тому він вважався найкращим місцем для експлуатаційних випробувань «Дозору-Б».
Однак по-справжньому «Дозор-Б» зацікавив військових лише після анексії росією Криму та початку агресії на Донбасі у 2014 році. На той момент українська армія не мала сучасних легких бронеавтомобілів, за винятком застарілих БРДМ-2. Потреба ж у машинах такого класу під час антитерористичної операції відчувалась вкрай гостро.
Глава Міністерства внутрішніх справ заявив про можливість придбання «Дозорів-Б» для Національної гвардії України, а трохи згодом виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов оголосив про намір закупити 200 таких бронеавтомобілів. Однак для цього слід було розв’язати питання серійного виробництва.
— І як саме воно було реалізовано?
— Виробництво «Дозорів-Б» вирішили налагодити на Державному підприємстві «Львівський бронетанковий завод» (ЛБТЗ). У вересні 2014 року тут почалось виготовлення корпусів для бронеавтомобілів, однак виникли проблеми з постачанням двигунів — німецька сторона довго не давала на це дозволу.
Однак і після того, як двигуни надійшли, складання бронеавтомобілів гальмувалось. Через неспроможність розв’язати проблему в червні 2015 року було звільнено директора ЛБТЗ, і після цього справа зрушила з мертвої точки. Перші «Дозори-Б» із замовленої партії в 10 одиниць були готові у серпні 2015 року. 5 грудня 2015 року, напередодні Дня Збройних Сил Україні, у Києві було представлено п’ять серійних «Дозорів-Б».
— І якими були перші оцінки цих машин від експлуатаційників?
— У серпні-листопаді 2015 року «Дозор-Б» проходив державні випробування, під час яких була виявлена низка недоліків: недостатня питома потужність (через зростання повної маси машини з розрахункових 7150 до фактичних 8560 кг), проблеми з керуванням і використанням штатного озброєння, несправності гальмівної системи, протипожежної системи, колісних редукторів, погана ергономіка тощо.
Частину недоліків вдалось усунути, і 20 липня 2016 року установочна партія з десяти ТБКМ «Дозор-Б» була передана Збройним Силам України. Через погану якість порушували питання про передачу «Дозорів-Б» не в лінійні частини, а в навчальні центри в Одесі та Львові. Однак зрештою всі десять бронеавтомобілів передали до 95 окремої десантно-штурмової бригади (м. Житомир).
— Тобто такий собі перший «млинець» у вигляді серійних ББМ таки виявився глевким…
— Плани виготовлення 50 серійних «Дозорів-Б» у 2015 році та ще 100 у 2016 році пішли у небуття. Але Збройні Сили та Державна компанія «Укроборонпром» не втрачали надії довести бронеавтомобіль до масового виробництва.
Оскільки ЛБТЗ виявився неспроможним вирішити це завдання, налагодити виробництво спробували на іншому підприємстві «Укроборонпрому» — Київському бронетанковому заводі. У серпні 2016 року продемонстрували перший екземпляр «Дозору-Б» (з модулем «Вій»), виготовлений на цьому підприємстві. Однак далі справа не пішла.
— Тобто на цій мінорній ноті «дозорна» історія могла і закінчитися?
— Для доведення «Дозору-Б» до стану, придатного для експлуатації в бойових підрозділах, вирішили звернутись до зарубіжних партнерів. 17 грудня 2015 року «Укроборонпром» підписав меморандум про співпрацю з чеською державною компанією VOP CZ s.p., у межах якого планувалось привести «Дозор-Б» до стандартів НАТО і сертифікувати бронеавтомобіль в країнах Європи.
Але про якісь практичні результати цієї угоди нічого не повідомлялось. Натомість увагу Міністерства оборони України привернув польський клон. У липні 2017 року зʼявились повідомлення про початок випробувань в Україні бронеавтомобіля Oncilla. Вони пройшли успішно, і в державне оборонне замовлення на 2020 року включили закупівлю 24 бронеавтомобілів цього типу (за деякими повідомленнями, кошти на придбання бронеавтомобілів Oncilla включались і в бюджети Міністерства оборони у 2018-му і 2019 році).
— Тобто історія знову повертає нас до Oncilla…
— Перші два бронеавтомобілі Oncilla були передані Збройним Силам України 23 серпня 2020 року. Надалі такі машини складались з вузлів польського виробництва на підприємстві Науково-виробничої компанії «ВК Система» в місті Васильків. 12 травня 2021 року була передана остання партія в кількості девʼяти екземплярів.
Так само як і «Дозор-Б», Oncilla надходять на озброєння Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. За даними довідника Military Balance, станом на початок 2022 року частини Десантно-штурмових військ мали 10 бронеавтомобілів «Дозор-Б» і понад 27 Oncilla.
— А загалом, як оцінювали наші військові «Дозори» після їхньої експлуатації в бойових умовах?
— Чи не перше свідчення про використання «Дозору-Б» у районі антитерористичної операції належить до грудня 2016 року. Тоді один бронеавтомобіль цього типу був помічений у колоні супроводу секретаря Ради національної безпеки та оборони України Олександра Турчинова, який прибув з інспекцією на фронт під час загострення боїв на Світлодарській дузі.
У січні 2017 року Міністерство оборони України повідомило про перші підсумки використання машини: «Дозор-Б» зарекомендував себе як надійна бойова машина, і в цілому бронеавтомобіль відповідає вимогам армії України. У міністерстві зазначили, що в машини є «дитячі» хвороби.
А в листопаді 2017 року журнал «Військо України» надрукував статтю про досвід використання машин у районі антитерористичної операції. Серед переваг були названі висока прохідність, гарний бронезахист, великий запас ходу.
Експлуатація «Дозору-Б» у бойових умовах також показала незначну недосконалість баштової установки та незручності, які через це виникають для стрільця. Були й нарікання щодо сильного шуму в ходовій частині. Окрім цього, виявилася недосконалою й гальмівна система.
Станом на вересень 2018 року дослідна експлуатація «Дозор-Б» була завершена. Ці машини пройшли в середньому по 15–20 тис. км. У липні 2020 р. ТБКМ «Дозор-Б» офіційно взяли на озброєння Збройних Сил України.
— Означені вади, зафіксовані в перші періоди експлуатації, можна було виправити лише шляхом подальших робіт з модернізації. У чому вони полягали?
— Інженери вживали заходів щодо усунення виявлених недоліків, а також розширення бойових можливостей бронеавтомобіля. Зокрема, у 2020 році зʼявилась інформація про дослідно-конструкторську роботу «Турнір», яка передбачала підвищення можливостей «Дозору-Б» з подолання водних перешкод.
А ще раніше, у січні 2016 року, демонструвався масогабаритний макет бронеавтомобіля «Хорт» — подальшого розвитку «Дозору-Б» зі збільшеною на 300 мм (до 3400 мм) колісною базою.
