Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У росії намагаються всіляко применшити значення того факту, що Повітряні Сили ЗСУ збили літак далекого радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний пункт управління Іл-22М.
Це означає, що відбулась надзвичайно значуща подія рівня ураження і знищення флагмана чорноморського флоту рф ракетного крейсера «москва» та удару по штабу чф рф у Севастополі.
Головні тези, які намагаються вкинути в інформаційний простір роспропагандисти — літаки збили так званим дружнім вогнем внаслідок збою в системі розпізнавання «свій — чужий». Це дозволяє зманіпулювати інформацією і не допустити появи в росіян думки, що Україна має такі засоби ураження, які дозволяють ЗСУ збивати російські літаки в глибокому російському тилу над акваторією Азовського моря.
Така поведінка російської пропаганди вже цілком звична — кожного разу, коли ЗСУ завдають російській окупаційній армії відчутних втрат, значення «інциденту» намагаються приховати і замовчати, а якщо не вдається, то принаймні применшити. Так російські медіа намагались перетворити крейсер «москва» з гордості російського флоту й «убивці авіаносців» на застарілий 40-річний корабель, втрата якого не є надто страшною для росії. Щось подібне вже відбувається і довкола збиття літаків А-50 та Іл-22М.
Показово, що прессекретар російського диктатора дмітрій пєсков відмовився коментувати інформацію про збиття двох російських літаків над Азовським морем, відіславши за відповідями до керівництва міноборони рф. Це типова поведінка кремля з перекладання відповідальності з метою, щоб увесь негатив асоціювався з безпосередніми виконавцями, натомість владімір путін акумулював навколо себе винятково позитивну інформацію.
Ще один типовий для російської пропаганди спосіб приховати болючу інформацію — забити медіапростір повідомленнями про успіхи російської армії. Вже можна простежити перші ознаки масових вкидів таких повідомлень, однак на повну силу пропагандисти, як завжди, запрацюють після отримання відповідних методичок.
Наразі ж у більшості випадків російські медіа чекають на появу єдино правильної версії, яку можна буде безпечно для себе поширювати. Сміливішими є хіба що канали Z-пропаганди у Telegram, які вже погрожують Україні чимось надзвичайно страшним, подібно до того, як робили це після практично всіх успішних українських операцій такого масштабу.
Тим часом знищення літака дальнього радіолокаційного виявлення є надзвичайно болючим для рф. Літаків далекої радіолокаційної розвідки в росії залишилось не більше ніж 10–12, експерти навіть пишуть про 7–8 бортів. Побудувати новий такий літак російська авіапромисловість практично неспроможна, тому знищений над Азовським морем А-50 є для росавіації непоправною і фактично незворотною втратою.
Дещо меншою мірою, але це зауваження стосується також і повітряного пункту управління Іл-22М, не кажучи вже про загибель кваліфікованих військових фахівців і високопоставлених офіцерів, підготовка кожного з яких триває роки.
У ніч проти 15 січня 2024 року зі збройними силами росії в акваторії Азовського моря почало відбуватися те саме, що з російським флотом у Чорному морі вже з середини квітня 2022 року після знищення крейсера «москва». Відтепер цей регіон більше не є для росіян відносно безпечним тилом.
