Усі відстрочки від призову зі сталими підставами тепер продовжуються автоматично в Резерв+. Також відстрочку можна буде оформити чи продовжити офлайн в центрах надання адміністративних…
Цьогоріч українські школярі розпочали вивчення новітньої історії України з оновленими навчальними історичними атласами, в яких з’явились карти подій після широкомасштабного нападу росії 24 лютого 2022 року. Поряд з популярними онлайн-картами ці мапи шкільних навчальних атласів стали найпоширенішими в Україні картографічними образами новітньої російсько-української війни. Саме вони формують в українських старшокласників загальне просторове уявлення про відбиття агресії російської федерації проти України.
На сьогодні українським школярам доступні дві лінійки шкільних навчальних історичних атласів — від Державного науково-виробничого підприємства «Картографія» та від Приватного акціонерного товариства «Інститут передових технологій» («ІПТ»). Станом на 2021 рік агресія російської федерації проти України від 2014 року була відображена в обох лінійках подібним чином. Тогочасні атласи з історії України для 11 класу від обох видавців містили карти з однаковими назвами «Творення нової України», на яких було зафіксовано анексію й окупацію Автономної республіки Крим і міста Севастополь, а також збройне протистояння з російськими окупантами та місцевими колаборантами на сході України в окремих районах Донецької та Луганської областей.
Між цими двома узагальнювальними картами від «Картографії» та «Інституту передових технологій» існували певні відмінності у відображенні російської агресії. Наприклад, на мапі від «Картографії» зазначено, що території АР Крим та м. Севастополь «тимчасово окуповані росією з березня 2014 року», натомість карта від «Інституту передових технологій» називає російське захоплення Кримського півострова анексією і датує подію лютим — березнем 2014 року.
Картографуючи конфлікт на сході України від 2014 до 2021 року включно, мапа від «Інституту передових технологій» фіксує території, контрольовані проросійськими бойовиками (використано термін «сепаратисти») станом на 18 червня 2014 року та на 4 серпня 2014 року і наводить лінію розмежування згідно з Мінськими домовленостями. Також на карті виділено неконтрольовану Україною ділянку державного кордону, щодо якої в легенді зазначено, що через неї «здійснюється матеріально-технічне постачання сепаратистів».
Привертає увагу, що на карті позначено локації найзапекліших боїв українських військових із «сепаратистами» — Савур-Могилу, Іловайськ, Донецький аеропорт, Дебальцеве. Також на мапу нанесено місце катастрофи літака Boeing 777 17 липня 2014 року та місця здійснених «сепаратистами» терактів з численними жертвами та руйнуваннями (Донецьк, Волноваха, Краматорськ, Маріуполь).
На мапі «Картографії» більш узагальнено позначено «райони збройного протистояння між українською владою та самопроголошеними „народними республіками“ навесні та влітку 2014 року» і наведено лінію збройного протистояння на Донбасі станом на весну 2016 року. Щодо неконтрольованої українською державою лінії державного кордону зазначено, що через неї здійснювалась «військова інтервенція російської федерації на підтримку сепаратистів».
Впадає в око, що, на відміну від карти «Інституту передових технологій», мапа від «Картографії» не фіксує збиття пасажирського літака рейсу МН17, а місця найзапекліших боїв українських військових проти бойовиків позначено просто як «місця боїв». Тут це Донецьк, Іловайськ, Волноваха, Маріуполь та Лисичанськ. Савур-Могила відсутня.
Натомість «Картографія» фіксує відсутні на мапі від «ІПТ» місця проросійських заколотів у березні — травні 2014 року в Луганську та Донецьку (а також Харкові й Одесі) та час «самопроголошення незалежності „народних республік“ — Донецької (7 квітня) та Луганської (12 травня)». Позначено також численні населені пункти Донецької та Луганської областей, атаковані сепаратистами та російськими бойовиками” і наведено відсутню на карті від «ІПТ» межу областей України, де 28 листопада — 26 грудня 2018 року діяв воєнний стан.
До нового 2023–2024 навчального року обидва атласи оновили й у них з’явились карти, присвячені подіям впродовж 2022 року після широкомасштабного нападу російської федерації на Україну. «Інститут передових технологій» пішов шляхом додруку спеціального додатка, укладеного згідно з оновленою навчальною програмою для закладів загальної середньої освіти згідно з наказом № 698 Міністерства освіти і науки України від 3 серпня 2022 року. Це чотиристорінкова вкладка, яка доповнює атлас, перевиданий без змін станом на 2021 рік.
Натомість «Картографія» вдалася до значного оновлення свого попереднього атласу. Нове видання було схвалене до використання в освітньому процесі рішенням експертної комісії з історії Інституту модернізації змісту освіти від 28 квітня 2023 року. У порівнянні з попереднім виданням, впадає в око зникнення частини карт, переопрацювання інших та поява нових. Наприклад, карту «Приватизація. Формування великого капіталу» станом на 2013 рік перейменували на «Становлення олігархічної системи» і доповнили прізвищами власників фінансово-промислових груп.
З нових мап «Картографії», що безпосередньо стосуються російської агресії проти України, слід назвати насамперед карти «Революція Гідності. Початок російсько-української війни (2013–2021)», «російсько-українська війна. 2022 рік» та «російсько-українська війна і світ». Перша з них значною мірою повторює карту «Творення нової України» з попереднього видання атласу. З помітних змін, окрім суто візуально-дизайнерських рішень, привертає увагу наведення нових назв населених пунктів станом на 2016 рік, здійснене згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки».
У плані відображення збройного конфлікту на сходу України впродовж 2014–2021 року додалась деталізація щодо територій, контрольованих «проросійськими бандформуваннями» станом на 15 червня і на 1 серпня 2014 року. Наведено лінії збройного протистояння станом на кінець вересня 2014 і зміни на весну 2015 року. Також впадає в око поява відсутніх раніше позначок про місця боїв на Савур-Могилі та падіння літака Boeing 777 рейсу МН17, щодо якого в легенді карти зазначено: «збитий російськими агресорами 17 липня».
Разом з тим до міст, в яких у лютому-травні 2014 року відбулися проросійські заколоти, окрім наявних раніше Донецька, Луганська, Харкова й Одеси, додано також Севастополь, Сімферополь та Маріуполь. Окремо виділене відсутнє раніше захоплення Слов’янська диверсійним загоном російських найманців 12 квітня 2014 року, а до згаданих на попередній версії карти самопроголошених так званих Донецької та Луганської «народних республік» додано також Харківську. В легенді до карти зазначено, що проголошення відбулось «за підтримки російських диверсійних груп».
Про посилення суб’єктності української держави у новій версії карти свідчить позначення на новій версії карти Краматорська та Сєвєродонецька як тимчасових центрів Донецької та Луганської областей та виділення межі районів проведення антитерористичної операції від 14 квітня 2014 року. Також, окрім наявних і на попередній версії карти стрілочок на позначення військової інтервенції рф на підтримку сепаратистів, з’явились стрілочки, що позначають дії українських військ.
Карта «російсько-українська війна. 2022 рік» від «Картографії» має узагальнювальний характер. На ній позначено основні напрямки широкомасштабного вторгнення російських агресорів з півночі, сходу та півдня: виділено території, окуповані росією після 24 лютого; відмічено оборону Києва, Маріуполя і Бахмута. Важливим є акцентування уваги на наступальних операціях Сил оборони України на Півночі (25 березня — 7 квітня), на Сході (5 вересня — 13 жовтня) та на Херсонщині (29 серпня — 12 листопада).
Зі знакових подій, зафіксованих на карті, слід згадати знищення флагмана чорноморського флоту рф ракетного крейсера «москва» 13-14 квітня, перший підрив Керченського мосту 8 жовтня, тимчасову окупацію та визволення острова Зміїний. Гуманітарну трагедію війни відображають стрілочки маршрутів руху біженців та вимушених переселенців, позначки зруйнованих міст та селищ та на місцях воєнних злочинів, де російські окупанти масово убивали цивільних мешканців та військовополонених. Важливим є приділення уваги захопленим російськими загарбниками Чорнобильській та Запорізькій атомним електростанціям.
Зрозуміло, що на узагальнювальній карті війни за 2022 рік вимушено опущено численні подробиці, однак вона цілком дозволяє скласти достатньо деталізоване загальне просторове уявлення про події 2022 року в Україні. Подібним чином завдяки мапі «російсько-українська війна і світ» можна побачити географію міжнародної підтримки України з одного боку, та російської агресії з другого й оцінити їхні значення та масштаби. Важливим є також візуальне представлення війни в Україні в контексті російської імперської політики на карті «російський імперіалізм на теренах колишнього срср».
Чотиристорінковий додаток до атласу з історії України для 11-го класу від «Інституту передових технологій» містить аж сім карт, присвячених російсько-українській війні. Відкривають його мапи «Біженці з України» та «Внутрішні переселенці». На першій з них наведено інформацію про кількість біженців з України переважно в країнах Європейського Союзу станом на кінець 2022 року за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. На другій — дані про кількість внутрішньо переміщених осіб у межах України станом на 18 вересня 2022 року. Обидві вони справляють колосальне враження з огляду на масштаб наведених цифр і дозволяють скласти загальне уявлення про масштаб гуманітарної катастрофи, спричиненої російською агресією.
Суто військовим діям у додатку присвячені чотири карти. Перша з них «російсько-українська війна. Широкомасштабне вторгнення військ рф в Україну» фіксує ситуацію станом на кінець лютого — березень 2022 року. Важливим на ній є не лише позначення напрямків наступу російських військ, але також фіксація першого масштабного ракетного удару по території України, завданого військами держави-агресора 14 лютого 2022 року. Важливою є також увага до численних населених пунктів на півночі, сході та півдні України, в яких відбувались масштабні протести проти російської окупації.
Разом із тим на карті практично відсутнє позначення дій Сил оборони України впродовж першого місяця нападу і нанесено напрямки лише головних контрударів Збройних Сил України на Київщині, Миколаївщині та Харківщині. Також привертає увагу позначення напрямків ворожого наступу на півночі та почасти сході як зони суцільної окупації, тоді як насправді російські загарбники контролювали там виключно транспортні шляхи та логістичні вузли, не здійснюючи «килимової» окупації території. В цьому плані ближчою до реалій є карта «російсько-українська війна. 2022 рік» від «Картографії», де зона російської окупації на півночі відсутня.
Три наступних військових карти присвячені успішним наступальним операціям Сил оборони України: «Визволення Житомирщини, Київщини, Сумщини, Чернігівщини» (27 березня — 7 квітня 2022 року«, «Визволення територій Донеччини та Харківщини (6 вересня — 25 жовтня 2022 року)», «Визволення територій Миколаївщини та Херсонщини» (29 серпня — 11 листопада 2022 року«. Вони мають узагальнювальний характер і, на жаль, помітний спільний недолік, який дзеркально повторює ваду найпершої карти додатка. Якщо на мапі вторгнення російських окупантів у лютому — березні позначено напрямки нападу загарбників і практично відсутні дії ЗСУ, то на цих трьох мапах позначено виключно напрямки наступу українських військ, натомість відступ та нові лінії оборони російських окупантів не відображені.
Остання карта додатка від «ІПТ» «Міжнародна підтримка України під час російської агресії» дозволяє скласти більш детальне уявлення про підтримку України у світі, ніж мапа «російсько-українська війна і світ» від «Картографії». На ній позначено чотири категорії країн: 1) ті, що постачають важке озброєння; 2) ті, що постачають легке озброєння та амуніцію; 3) ті, які надають військову допомогу нелетального характеру; 4) ті, що надають нематеріальну військову допомогу. Важливою є додаткова інформація додатка про головні кроки ООН щодо протидії російській агресії в Україні та головні події на шляху України до Євросоюзу, а також численні фотографії, які дозволяють скласти візуально-емоційне враження про російську агресію проти України.
читайте також:
Перші спроби картографування широкомасштабної російської агресії для шкільних навчальних атласів з історії України можна вважати в цілому вдалими. Їхні недоліки, обумовлені переважно тим, що картографи намагаються фіксувати незавершене минуле в режимі реального часу, будуть згодом усунені, натомість вдалі напрацювання ляжуть в основу нових призначених для шкільної історичної освіти мап сучасної російсько-української війни.
