Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Керівник розвідувального відомства Міноборони Великої Британії Адріан Берд кілька днів тому зробив доповідь у Королівському інституті об’єднаних служб (Royal United Services Institute або RUSI) на тему пріоритетів діяльності воєнної розвідки. Війна рф проти України щонайменше кілька разів згадувалася в контексті чинника для трансформації розвідувальних органів наших партнерів. Відповідно, оцінки міжнародної безпекової ситуації та прогнози доповідача заслуговують уваги читачів АрміяInform.
Трансформація безпекового середовища
Слід зазначити, що визначення пріоритетів діяльності розвідки Міноборони Великої Британії є досить актуальним та динамічним питанням, особливо з огляду на підготовку оборонним відомством оновленого документа з оборонної політики Defence Command Paper.
Зовсім недавно фокус воєнної розвідки був спрямований на пріоритетний виклик національній безпеці — глобальний тероризм. Наразі він зміщується в бік більш конкурентного світу, де державні суб’єкти домінують у порядку денному на тлі економічної нестабільності, постійного й швидкого технологічного прогресу та глобальних викликів стосовно сталого розвитку людства та кліматичних змін.
Розвідувальний орган оборонного відомства Великої Британії має розуміння щодо ландшафту загроз у майбутньому, яке своєю чергою сформувало бачення щодо, власне, розвитку та трансформації розвідувальної служби, яка має відповідати завданням збереження безпеки та процвітання Великої Британії.
Як зазначалося в доповіді, є підстави вважати, що Велика Британія зіткнеться зі складним і дедалі більш взаємопов’язаним спектром загроз протягом наступних двох десятиліть. Основна тематика загроз пов’язана з нестабільністю та конкуренцією на глобальному рівні, а також впливом швидкого прискорення технологічного прогресу.
Найімовірніше, протягом наступних кількох років держави світу будуть змушені дедалі більше втягуватись у стратегічну конкуренцію, оскільки спільні цінності стануть менш важливими, ніж задоволення базового, але широкого набору вимог національної безпеки для свого населення, що зробить відносини все більш транзакційними. Це включатиме надання державами пріоритетності в підвищенні стійкості та самодостатності в постачанні енергії, продовольства та сировини, а також відновлення уваги до безпеки людини, довкілля та здоров’я в межах та за межами своїх кордонів. Більша нестабільність збільшить потоки міграції, розпалюючи гуманітарні кризи та кризи в галузі охорони здоров’я. У всьому цьому конкуренція між країнами ризикує перетворитися на конфронтацію.
На думку британських спецслужб, насильницькі екстремістські організації в майбутньому також будуть формуватися в результаті впливу наведених чинників. Там, де урядам важко задовольнити основні потреби свого населення, міжрегіональні недержавні суб’єкти мають певну перевагу, потенційно загрожуючи збройним силам та інтересам Великої Британії загалом у всьому світі та вдома.
Пріоритетом безпеки Великої Британії має бути євроатлантичний регіон. Відповідно, оцінка воєнної розвідки полягає в тому, що росія залишатиметься найбільшою загрозою для материкової частини Великої Британії до 2030 року. Також стає дедалі очевиднішим, що безпека Європи невіддільна від безпеки всього світу — чи то внаслідок діяльності держав, зміни клімату, чи глобальних проблем у сфері охорони здоров’я. Також Велика Британія має обов’язки постійного члена Ради Безпеки ООН. Крім того, інтегрований огляд безпекового середовища 2021 року поставив за мету для Сполученого Королівства встановити ширшу та більш інтегровану присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні, спираючись на численні історичні й сучасні зв’язки та керуючись власними економічними амбіціями як 6-ї за величиною економіки світу.
Так само як найближчі союзники та партнери Англії в Індо-Тихоокеанському регіоні — Австралія, Нова Зеландія, Японія, Республіка Корея та Сінгапур — зробили кроки для протидії дестабілізаційному впливу росії в Європі та підтримки України, так і Велика Британія повинна бути активною щодо викликів, які створює Китай. Китай буде більш безпосередньо конкурувати з Великою Британією в різних сферах інтересів і буде здатний порушити поставки ключових технологій і матеріалів, як-от мікропроцесори, напівпровідники і рідкоземельні елементи. Також заслуговують уваги його військові, розвідувальні, космічні та кіберможливості, які становлять загрозу, що зростає. За оцінками британської розвідки, у цьому світі зростаючої конкуренції Китай становитиме найбільший виклик заморським інтересам та економічній безпеці Великої Британії у 2030 році.
Темпи технологічних змін дозволять як противникам, так і конкурентам досягти швидкої еволюції
Інша важлива тема доповіді — технології. Темпи технологічних змін дозволять противникам і конкурентам досягти швидкої еволюції в їхній здатності кинути виклик Великій Британії і її інтересам, що вимагає адекватного реагування.
Слід очікувати значного виклику від подальшого розвитку передових систем озброєнь. І на відміну від попередніх десятиліть, небезпечно очікувати, що військові збережуть монополію на використання цих передових систем. Комерційно доступні технології забезпечать майбутнім противникам ширший доступ до дешевших, потенційно легших і більш прихованих сил і засобів, які в разі розгортання в більших обсягах становитимуть реальні загрози.
Відповідно, інноваційні технології зроблять революцію в спроможностях, які дозволяють військовим ефективно воювати. Штучний інтелект стане відчутною зміною в тому, як державні та недержавні суб’єкти збирають та аналізують дані та розвивають пов’язані можливості. Квантові обчислення та зондування також мають потенціал для радикальної трансформації. Ці технології розширять і прискорять розуміння військовими поля бою і дозволять швидше ухвалювати рішення в майбутніх конфліктах. Ця гонка вже почалася, і Китай заявив про своє прагнення стати світовим лідером з квантових технологій і штучного інтелекту до 2030 року. Автономні можливості роботизованих систем, що стали можливими завдяки досягненням у сфері штучного інтелекту та квантових обчислень, будуть дедалі більше присутні на полі бою. Все це має потенціал змінити форму майбутніх конфліктів і змінити роль людей у війні.
Технології також трансформують і підвищать важливість конкуренції в інформаційному середовищі, формуючи те, як уряди та громадяни розуміють, готуються й забезпечуються ресурсами стосовно майбутніх конфліктів. Цю тенденцію вже продемонструвало глобальне використання інформації та розвідки для формування суспільного сприйняття під час конфлікту в Україні. Ця тенденція збережеться, оскільки цифровий світ надає нові можливості для дезінформації, введення в оману та зміни суспільного сприйняття, потенційно підриваючи волю та здатність держави боротися.
Зважаючи на ці чинники, Велика Британія не повинна бути самовпевненою, що матиме вирішальну технологічну перевагу в майбутніх конфліктах. Але є й інші аспекти переваг, наприклад, здатність країни забезпечувати бойову міць шляхом проведення й підтримки спільних операцій. росія зіткнулася з цією реальністю під час вторгнення в Україну. Навіть коли нові технології стануть доступними, реагувати на виклик, вселити волю до боротьби серед особового складу та населення, забезпечувати ефективне управління, здійснювати належну комунікацію з власними силами й силами союзників залишатиметься постійною необхідністю.
Значення розвідувальної діяльності
Доповідачі дійшли висновку, що роль воєнної розвідки потребує переосмислення. Розвідувальний орган оборонного відомства Великої Британії здійснює весь спектр діяльності, якою займаються розвідувальні організації: надає споживачам фундаментальну ситуаційну обізнаність; збирає, обробляє та аналізує розвідувальну інформацію; надає всебічну оцінку та здійснює прогнозування. Також організація проводить відповідні операції, наприклад, контррозвідувальні операції та розвідувальне забезпечення дипломатичної діяльності. Для цього існує необхідний кадровий потенціал і можливості світового класу.
Особливість розвідки полягає в тому, що вона надає надійну інформацію, яка водночас не є загальновідомою і яка може дати споживачам інформаційну перевагу над противником. Розвідка покладається на джерела й методи, які тримаються в таємниці через їхню важливість і часто крихкість або тому, що сама розвідка вимагає, щоб сам факт розвідувальної діяльності та отримані результати зберігалися в таємниці, щоб вони були корисними. Очевидно, що якщо противник знає про вашу обізнаність, він змінить свої плани, і ваші плани зазнають невдачі. Отже, слід тримати в таємниці те, що ви знаєте.
Іноді, і дедалі частіше, хороша розвідка з відкритих джерел (OSINT) використовується для підтримки власне генерації розвідки або є розвідкою сама по собі — може виявитися достатньою, щоб отримати відповіді на питання споживачів. Але так буває не завжди й саме тут на допомогу приходять інші складові елементи розвідувальної діяльності — розвідувальна інформація, отримана від агентів (HUMINT), шляхом перехоплення сигналів та повідомлень (SIGINT) або від аналізу зображень (IMINT). Ці можливості можуть доповнити картину й забезпечити більшу впевненість у тому, що насправді відбувається. Відповідно, розвідка оборонного відомства Великої Британії займається всіма цими складовими.
Інший важливий пріоритет — багатоджерельна оцінка та прогнозування. Не просто пошук відповіді на питання про те, що відбувається, а оцінка значення того, що відбувається й пошук відповіді про те, що може статися далі.
З огляду на наведене, воєнній розвідці для просування вперед необхідне урахування двох найважливіших елементів — розвиток технічних можливостей і, можливо, що є більш важливим, розвиток людського потенціалу й партнерства. Інвестиції в технічні можливості, особливо в оброблення великих даних, машинне навчання та штучний інтелект, є основною частиною того, що забезпечить статус організації світового класу в майбутньому. Це вимагає від міністерства оборони інвестицій у сили й засоби, які дозволяють отримувати й використовувати інформацію зі швидкістю й точністю, що забезпечує перевагу над суперниками.
Важливим у цій галузі є розроблення екосистеми аналізу даних, яка здатна отримувати та зберігати дані з різних джерел, а також застосовувати передові методи аналізу та візуалізації даних. Також слід розвивати необхідні обчислювальні та алгоритмічні можливості для підтримки автоматизації реалізації завдань розвідки й циклів збору та обробки інформації. Основна увага наведеного спрямування зосереджена на забезпеченні узгодженості реалізації всіх майбутніх програм, пов’язаних з розвідкою, спостереженням і рекогносцируванням (ISR) в інтересах оборони. Нині здатність збирати інформацію ризикує перевершити здатність аналітиків аналізувати та використовувати її з необхідною швидкістю. Очікується, що машинне навчання та штучний інтелект значно прискорять цей процес.
Щодо людського потенціалу, слід набирати та утримувати різноманітних фахівців, які ефективно працюють у корпоративній культурі організації, здатні розв’язувати технічні й аналітичні завдання в командному форматі та у взаємодії з партнерами. Ключ до цього полягає в тому, щоб зосередитися на ексклюзивності в підході до людей та їх максимально ефективному включенні в діяльність організації.
Як бачимо, наведене дає змогу впроваджувати інновації, трансформуватися та залишатися на крок попереду противників. Тому пріоритети розвитку розвідувального органу Великої Британії зосереджені на людях, корпоративній культурі, ефективному лідерстві, а також на інвестиціях в інструменти та можливості ведення розвідувальної діяльності.
