Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
«Шановні пасажири, нічний швидкий фірмовий потяг № 137 «Максим Яровець» сполученням Лисичанськ – Хмельницький прибуває!..»
Саме такими словами диспетчери Хмельницького залізничного вокзалу віднині, щодня об 11.19 зустрічають і о 17.23 відправляють потяг, який долає на своєму шляху 1115 км, аби з’єднати Поділля з Донбасом.
Назвали його на честь 21-річного лейтенанта, який три роки тому загинув під час виконання бойового завдання в районі проведення АТО неподалік Мар’їнки. АрміяInform нещодавно публікувала монолог-сповідь матері загиблого героя Наталії Баран, в якому вона розповідала про сина.
– Цей потяг символізуватиме єдність нашої держави, нагадуватиме, що в Україні йде війна, – каже залізничник, друг загиблого та ініціатор проєкту Владислав Бондар. – Дуже сподіваюся, що згодом він поїде до Луганська, Донецька – бо фактично це той потяг, який до 2014-го курсував за маршрутом Хмельницький – Дебальцеве.
Мати Максима Наталія Баран зі сльозами на очах реагує на подію, вчергове згадуючи сина: «Хочу, щоб його ім’я не забулося. Максим не повернувся з війни, а потяг його імені щодня повертатиметься до рідного Хмельницького. Минуть роки, а пам’ять буде. І це пам’ять не лише про нашого сина. Це символ усіх загиблих».
У касовому залі Хмельницького вокзалу розмістили і пам’ятну дошку з короткою біографією командира роти окремого розвідувального батальйону лейтенанта Максима Яровця з позивним «Скіф».
Указом Президента України «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку» Максим Яровець нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, медаллю «Захисник України» від благодійного фонду Спілки Матерів Миру, почесною відзнакою міської громади «Мужність і Відвага». Він є Почесним громадянином міста Хмельницький.
Перед тим, як присвоїти потягу ім’я героя, його осучаснили. Потяг – фірмовий, другого класу, тобто поліпшеного комфорту. Для нього відбирали персонал із найкращих провідників хмельницького резерву, які можуть забезпечувати якісні послуги.
Для ухвалення рішення й підвищення класності потяга знадобилося фактично чотири місяці.
– Іменний статус для потяга є найвищою своєрідною відзнакою. Він стане в Україні другим, після поїзда Владислава Зубенка, який загинув на Майдані, – каже Владислав Бондар.
