Так мешканець Кропивницього відреагував на законні вимоги працівника Національної поліції України та військовослужбовців Збройних Сил України з ТЦК та СП…
З року в рік дев’яте травня стає святом самозвеличення, протиставлення себе решті світу, і навіть своїм колишнім союзникам по антигітлерівський коаліції. Всі, хто хотів посміятися з кремлівських маразмів, вже це зробили. По-перше, події, котрі звеличують, пов’язані з обставинами вельми далекими від сьогодення. Все це було 78 років тому. росіяни з таким же успіхом і з таким же пієтетом могли б святкувати битву під Бородіно 1812 року… По-друге, кремлівські вожді обожнюють постійно апелювати до ветеранів так званої «великої вітчизняної війни».
Але йдеться про елементарний обман. Ветеранів у росії вже немає, крім рідкісної купки тих, хто вижив. Якщо людина у 1945 році мала 18 років, то зараз їй має бути 96. У росії так довго не живуть. А хто ж тоді ті бадьорі старі, котрих показують у такі дні, називаючи ветеранами ВВВ? Вони ветерани чого завгодно, тільки не цієї війни, в якій вони не могли брати участь через свій на той час надто молодий вік. Інколи виявляється, що насправді ці дідугани є ветеранами військ МГБ і брали участь у війні проти українських повстанців у 50-ті роки ХХ століття.
Є ветерани окупації Угорщини і розправи з повсталим Будапештом, ветерани окупації Чехословаччини тощо.
Загальне враження від цього параду, як і від усіх попередніх, було доволі важким. Цей марш на «красній площі» справляв враження не ходи переможців фашизму, а ходи непереможного фашизму, що знайшов собі сприятливий ґрунт у російському суспільстві, в російській історії і в російському народі.
Тривалий час у росії перемогу Об’єднаних націй у Другій світовій війні змальовували як одностайну перемогу радянського союзу.
А Захід — США і Британська імперія, без усебічної допомоги котрих СРСР був би Німеччиною розмазаний по стінці, — на думку московських пропагандистів, тільки заважав Радянському Союзу, не відкривав другий фронт, відсижувався, не воював як слід проти фашизму.
Водночас всіляко приховувався той факт, що від 1939-го до червня 1941 року СРСР був найбільш корисним союзником нацистської Німеччини — підтримував її тил, забезпечував стратегічними матеріалами, постачав продовольство і взагалі рятував нацистів від англофранцузької блокади Рейху. Співпраця радянських комуністів з німецькими нацистами була всебічною. Однак на цьому тлі особливе враження справляє база «крігсмаріне» — ВМФ Німеччини біля Мурманська. Звідти німецькі рейдери і підводні човни виходили в море і нищили британські судна. За цю базу гросадмірал Редер дуже дякував радянському командуванню.
Але про всі ці речі радянському народові ніхто не розповідав, це всіляко замовчувалося офіційною історіографією. За путінські роки російський народ виховувався як «вища раса», що самостійно і одноосібно вирішувала всі світові проблеми. Малограмотний кадебістський опер путін навіть заявляв, що Другу світову війну росіяни б виграли без українців. Що ж, історія продемонструвала їм, що таке воювати без українців і проти українців — ось уже майже рік і три місяці вся їхня армія величезної країни нічого не може зробити з Україною. Влада всіляко виховувала в росіянах манію імперської величі, і 9 травня давно стало одним з головних інструментів такого виховання. Це сприяло тотальній фашизації російського суспільства, його готовності вести геноцидні війни і масово нищити інші народи.
