Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Широкомасштабне російське військове вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року показало всьому світу реальну суть сучасної рф — нації мародерів, ґвалтівників та вбивць цивільного населення нашої держави. Через це питання засудження як керівництва рф, так і російських військових є серед головних завдань України разом з міжнародними партнерами.
Пропонуємо ретроспективно поглянути, як триває розслідування воєнних злочинів, скоєних в Україні, співробітництво зі світом та потенціал Спеціального трибуналу в Гаазі для російських окупантів. Більше про це — у матеріалі кореспондента АрміяInform в рамках спецпроєкту «Пам’яті війни: реалії та уроки».
Будь-яка війна супроводжується грубим порушенням міжнародного права. Це стосується використання грубої сили військовими проти цивільного населення — вбивства, зґвалтування, грабунку, депортації, психологічних та фізичних знущань. У нашому випадку це російські військові, що виконали злочинний наказ путіна здійснити агресію проти України.
російсько-українська війна почалася ще в лютому 2014 року з окупації Криму. Але світ усвідомив те, що варто зрештою притягнути всіх росіян, причетних до воєнних злочинів, скоєних в Україні, лише після 24 лютого 2022 року.
Кадри з Бучі, Ірпеня, Бородянки, Маріуполя, Ізюма, Херсона шокували всіх. Навряд чи хтось думав, що така жорстокість можлива в XXI столітті. Почавши геноцид проти України, російські окупанти свідомо винищують все українське — людей, будівлі, книги, тварин.
Тому Україна відразу після 24 лютого 2022 року почала співпрацювати з представниками Міжнародного кримінального суду, іноземних держав та організацій. Все це робиться задля оперативного розслідування, а згодом і засудження воєнних злочинів рф в Україні.
Відразу зауважимо, що не будь-які злочини можуть вважатися воєнними. Плюс варто розрізняти воєнні та військові злочини. Перші стосуються, наприклад, незаконного переміщення цивільних, знищення цивільної інфраструктури (школи, лікарні, музеї), блокування надання гуманітарної допомоги. А вже військові злочини — це про дезертирство та інші схожі речі.
Документування воєнних злочинів здійснюють правоохоронні органи, а також правозахисні організації. Саме правозахисні проводять інтерв’ю з людьми на деокупованих територіях чи тими, хто виїхав до іншого регіону України або за кордон. Правозахисники розповідають світові жахіття російської окупації, які пережили українці.
Існують такі ініціативи, що виникли після 24 лютого та покликані сприяти засудженню воєнних злочинів рф на міжнародному рівні:
- глобальна ініціатива «Розірвати коло безкарності за воєнні злочини Росії» (стисла назва «Трибунал для Путіна»);
- коаліція правозахисних організацій «Україна. 5 ранку» (5:00 AM. Coalition).
Всі зібрані докази у формі усних свідчень та фотографій передаються до Офісу Генерального прокурора та долучаються до решти проваджень. Існує також окремий ресурс від Офісу Генерального прокурора, де можна надіслати докази воєнних злочинів, якщо ви є свідком чи потерпілим.
Всього є 4 види грубого порушення міжнародного права, які зафіксовані в Римському статуті — установчому документі Міжнародного кримінального суду. Саме їх стосується юрисдикція МКС.
- злочин агресії;
- злочини проти людяності;
- злочин геноциду;
- воєнні злочини.
Докладніше про процес розслідування розповів у коментарі АрміяInform начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов.
«Ціла система органів залучена до процесу розслідування. Офіс Генерального прокурора в даному випадку є координуючим центром. Можна розділити саме систему документування на органи прокуратури та решту інституцій. На рівні центрального апарату ми маємо окремий профільний департамент, який займається саме воєнними злочинами, їх розслідуванням.
Також ми маємо територіальні підрозділи в дев’яти областях України, які межують з лінією зіткнення. В обласних прокуратурах є прокурори, які займаються розслідуванням воєнних злочинів. У цілому близько 200 прокурорів по Україні, які тільки цим і займаються. Враховуючи кількість воєнних злочинів, залучені так чи інакше майже всі прокурори.
Крім того, збирають безпосередньо докази для нас Національна поліція, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро України», — підкреслив Юрій Бєлоусов.
Ключова роль у розслідуванні та засудженні російських воєнних злочинців належить міжнародним партнерам та організаціям. Відразу згадується Міжнародний кримінальний суд, який розташований у місті Гаага (Нідерланди), де свого часу були Спеціальні трибунали по Руанді та колишній Югославії. Прокурор МКС Карім Хан неодноразово бував в Україні, де на власні очі бачив наслідки російської окупації.
Нідерланди мають важливу роль у цьому процесі, адже на їхній території розташовані й МКС та Міжнародний суд правосуддя, який є частиною системи ООН. 14 липня 2022 року в Гаазі відбулася Міжнародна конференція щодо притягнення росії до відповідальності за злочини, скоєні на території України. Конференція була першою масштабною подією, де обговорювали подальшу спільну роботу України та партнерів щодо пошуку нових механізмів засудження воєнних злочинів. Комісар ЄС з питань юстиції Дід’є Рейнердс тоді повідомив, що головним завданням є «збір доказів та координація роботи», також те, що «країни Європейського Союзу допоможуть Україні з ратифікацією Римського статуту».
Україна підписала Римський статут, проте досі не ратифікувала цей міжнародний документ. Але ратифікація є необхідним кроком для подальшого включення України до системи міжнародного права. Тому тут важлива просвітницька робота для українських військових та юристів з боку партнерів та правозахисників.
Юрій Бєлоусов наголосив на вагомому внеску світу в засудженні воєнних злочинів рф в Україні.
«Варто зазначити велику допомогу, яку надавали нам міжнародні партнери у 2022 році. Тут ціла низка напрямків: була створена спільна слідча група (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словенія, Румунія та Міжнародний кримінальний суд), хоча МКС працює також окремо.
Окрім вищезгаданих країн, які надіслали сюди слідчих, експертів, ще приїздили, наприклад, французи та іспанці. Вони допомагали збирати докази, зокрема Франція передала Офісу лабораторію по аналізу ДНК. В Україну почала заходити міжнародна експертиза.
Також при Офісі була створена спеціальна група радників зі США, Великої Британії, Європейського Союзу, які мають досвід розслідування воєнних злочинів у інших юрисдикціях.
Понад 20 країн почали власні розслідування щодо воєнних злочинів в Україні. Україна почала активно працювати і через Eurojust, щоб координувати дії з іншими країнами. Був певний ризик, що ми дублюємо один одного. Тому зараз ми на етапі розробки спільної бази даних, щоб усі бачили, яка країна за що береться», — наголосив Юрій Бєлоусов.
До речі, щодо Гааги. Наприкінці грудня 2022 року міська рада Гааги ухвалила резолюцію щодо прохання уряду Нідерландів створити Спеціальний трибунал, де будуть розглядати воєнні злочини, скоєні в Україні. 2 лютого 2023 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про створення Міжнародного центру щодо переслідування злочину агресії в Україні. Центр працюватиме в Гаазі.
читайте також:
На думку Юрія Бєлоусова, злочини будуть розглядатися в різних судах, та не лише в Україні, але й за кордоном. Власне, цей процес вже триває.
«Коли розпочнуться суди в Берліні, Лондоні, Мельбурні, Брюсселі — це буде зовсім інша картина. Бо до цього йшлося про Міжнародний кримінальний суд у Гаазі та українські суди. А ми впроваджуємо абсолютно нову модель, бо хочемо, щоб весь світ почав переслідувати російських воєнних злочинців.
МКС буде притягати до відповідальності російське керівництво за воєнні злочини, за злочин геноциду та злочини проти людяності. Є ще четвертий блок — це злочин агресії. А останній критично важливий, бо це є синонімом злочину проти миру. Коли армія іншої держави вторгається в наш мирний простір, то ті, хто це зробив можливим, спланував, профінансував, вже відповідальні за злочин агресії», — резюмував Юрій Бєлоусов.
