Міжнародну делегацію на чолі з координаторкою з питань охорони громадського здоров’я МКЧХ Аною Лусією Буено та керівником проєкту з фізичної реабілітації та інклюзії Суджитом Пандою зустрічав…
Позиції артилерійського підрозділу однієї з механізованих бригад на Донеччині знаходяться на відстані 8-10 кілометрів від ворога. Спеціальний кореспондент АрміяInform дізнавалася, як наші захисники з гармати М46 вражають цілі рашистів.
Воїни-артилеристи розповідають, що за 19 днів бойової роботи вони знищили близько 17-18 цілей окупантів і це без урахування підбитої та знешкодженої техніки.
«Щодня ми нищимо по одній цілі — допомагаємо піхоті ліквідовувати техніку та живу силу противника. Це — артилерійські установки, мінометні розрахунки, РСЗО „Град“, самохідні артилерійські установки ворога тощо. Ми можемо також накривати вогнем окопи, бліндажі, ділянки лісу», — говорить командир підрозділу Олександр.
За словами командира гармат Владислава, артилерійські розрахунки можуть накривати як цілий квадрат, так і знищувати одиничні цілі.
Військові підрозділу кажуть, що найбільше запам’ятали момент знищення російської самохідної артилерійської гармати 2С9 «Нона».
«Ми „вполювали“ її з першого пострілу. Це був прекрасний момент, коли усвідомлюєш, що підбили техніку, якою ворог хизувався в усьому світі», — говорить командир гармат Владислав.
Артилеристи зазначають, що використовують різні модифікації снарядів для гармати М46.
«Застосовуємо снаряди як „старого зразка“, так і сучасні від західних партнерів. З боєкомплектом проблем не виникає. Непоодинокими є випадки, коли ми влучали у цілі росармії навіть на відстані до 37 кілометрів», — говорять наші захисники.
За їхніми словами, гармата має деякі складнощі лише в обслуговуванні, адже майже після кожного пострілу її необхідно ретельно чистити.
Воїни-артилеристи говорять, що інтенсивність боїв нині висока, але тактика ворога не змінилася.
«Бойова готовність — постійна, адже по нас і вдень, і вночі працює ворожа авіація та артилерія. росіяни продовжують додержуватися тактики „Чорнобаївки“ — тобто ідуть напролом і, звісно, зазнають значних втрат», — говорить командир підрозділу Олександр.
Наостанок воїни зазначають, що піхотинці неодноразово дякували богам війни за виконану роботу і збережені життя побратимів.
