Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Що знає про український Крим пересічний європеєць або американець? Море, гори й… російська окупація? Цього, погодьтеся, замало. Розширити знання світу про Крим покликаний новостворений англомовний освітній онлайн-курс «Крим: історія та люди». Він відкриває багатогранну і яскраву історію Кримського півострова та його народів.
Проморолик до курсу «Crimea: History and People»
Розробив і запустив курс Український інститут за співпраці зі студією онлайн-освіти EdEra на міжнародній освітній платформі Udemy. У підготовці освітнього продукту взяли участь провідні фахівці з історії Кримського півострова з України й Туреччини.
З анотації курсу. Знання Криму та його історії є необхідним для розуміння історичних подій в Україні та Східній Європі, проблем корінних народів, політичних, військових та ідеологічних викликів сучасного світу.
Історію Криму представлено в курсі з точки зору найбільшого корінного народу півострова — кримських татар. Такий погляд украй важливий, адже історичний голос кримськотатарського народу попри всі здобутки останніх десятиліть лишається недостатньо почутим світовою спільнотою. Особливо ж актуальним є він з огляду на тимчасову окупацію Кримського півострова російською федерацією й нищення кримськотатарської ідентичності та культури російською окупаційною владою.
Курс складається з десяти розділів, з яких перший є вступним і містить рекламно-анотаційний проморолик. Завершальний десятий розділ — це тест із 20 питань, які дозволяють з’ясувати, наскільки учень засвоїв зміст. Ще сім розділів, з другого по восьмий, історичні — вони охоплюють історію Криму від найдавнішої доби й аж до сучасності. І ще один розділ, дев’ятий — культурно-етнографічний, присвячений культурі кримських татар — як традиційній, так і модерній.
читайте також:
Укладачі курсу говорять правду, коли обіцяють розповісти історію Криму з точки зору кримських татар, але дещо видають бажане за дійсне, коли обіцяють розповісти про стародавню історію Кримського півострова. На жаль, про давню та середньовічну історію Криму до формування кримськотатарського етносу та Кримського ханату як держави кримських татар з курсу ми дізнаємося дуже побіжно. Спеціально цьому присвячений лише коротенький сухий текст «Крим до Кримського ханату» на початку третього розділу.
Втім, це єдиний суттєвий недолік курсу, який до того ж є виправданим з огляду на мету й завдання цього освітнього продукту. Звичайно, можна було б додати ще один розділ із двома-трьома короткими п’ятихвилинними лекціями про античну та середньовічну історію Кримського півострова до формування кримськотатарського етносу, і курс від того лише виграв би, однак це радше побажання, бо основні свої завдання курс якнайкраще виконує й без цього.
Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту: «Розуміти процеси, що відбувалися та відбуваються на Кримському півострові, критично важливо для іноземців у контексті сучасних подій. Ми нарешті пишемо самі власну історію. Тому нам важливо було створити перший в англомовному світі курс, який систематизує знання про історію Криму та кримських татар, що був створений у кооперації українських та кримськотатарських дослідників».
Усе інше в курсі заслуговує найвищих оцінок і захоплених відгуків. Продумана структура, динамічний виклад, акценти на ключових моментах, вдалі підсумки з кожної з лекцій — усе працює на головну мету й не дає зацікавленому студенту відірватися від монітора. Хочете дізнатися, хто з кримських ханів спалив москву і коли це сталося, або якими були стосунки між кримськими татарами й запорізькими козаками — вам до третього розділу «Кримський ханат». Спойлер: із запорізькими козаками кримські татари мали суперечливі відносини — вони і воювали, і були союзниками, а побут, звичаї, одяг, музичні інструменти, зброя й бойове мистецтво були в запорожців і кримців спільними.
Вас цікавить доля кримських татар під час російської анексії та інкорпорації Кримського півострова до складу російської імперії? Про це детально і з багатьма цікавими подробицями йдеться у четвертому розділі «Процес інкорпорації Криму до російської імперії». Спойлер: до анексії Криму російською імперією наприкінці XVIII століття на півострові взагалі не було росіян. Однак відразу після цього й потім упродовж усього ХІХ століття кримських татар витісняли з історичної батьківщини та створювали умови для заселення Криму слов’янським населенням. Імперська модернізація півострова відбувалася без модернізації кримськотатарського народу, який лишався на маргінесі, і навіть сама історія Кримського ханату подавалася в російській історіографії як малозначущий епізод історії Криму, в якому цікавою для імперців була античність і православна Візантійська імперія, яку подавали як попередницю імперії російської.
Надзвичайно цікавими є шостий і сьомий розділи, присвячені історії Криму та долі кримськотатарського народу під час революційних подій 1917-1921 років та за радянської доби. Історія кримських татар аж до моменту депортації 1944 року дуже схожа на історію українців. Під час революції бачимо такі самі спроби творення незалежної національної держави, знищені більшовицьким терором. У 1920-ті роки — така само політика коренізації, покликана створити привабливий образ комуністичної революції, перетворити татар на радянських людей і здобути підтримку з боку діячів кримськотатарського національного руху й контролювати їх. Такою ж сумною є і доля національного кримськотатарського національного відродження 1920-х років — як і українське, воно стало Розстріляним відродженням у 1930-ті.
І якщо голод 1921-1923 років і Голодомор 1932-1933 років виявилися на Кримському півострові дещо менш жахливими, ніж на материковій Україні, то справжньою національною катастрофою для кримських татар стала злочинна сталінська депортація 1944 року. Ця трагічна подія розділила історію цілого народу на «до» і «після» примусового виселення з історичної батьківщини. Відтоді головною метою цілої нації стало повернення додому — як у географічному, так і символічному плані відновлення понищеної російською та радянською імперською владою історичної пам’яті та культури кримських татар.
Перші спроби повернення почалися після смерті сталіна, під час «відлиги» з 1956 року, важливою віхою став 1967 рік, коли потік самовільних репатріантів дещо зріс. Однак до кінця 1980-х років повернутися на батьківщину вдалося заледве 10 тисячам кримських татар, яких до того ж переслідували, повертали на місця попереднього спецпоселення, а у разі повторних спроб повернення ув’язнювали. Саме в цей час відбулося становлення кримськотатарського правозахисного руху, з переліком видатних борців якого можна ознайомитися в сьомому розділі курсу.
Можливість справжнього повернення кримських татар на батьківщину відкрила лише «перебудова» і, зрештою, розпад срср. Однак і після цього ситуація на Кримському півострові лишалася малосприятливою для кримських татар. У восьмому розділі курсу йдеться про те, як місцева кримська влада саботувала репатріацію кримських татар, робила їх невидимими на їхній власній батьківщині. Кримські татари змушені були жити в селах, де були позбавлені доступу не лише до елементарних благ цивілізації, а й до економічних ресурсів та важелів політичного впливу. Національна культура кримських татар могла існувати хіба що у вигляді фольклорно-етнографічної екзотики.
Протистояння між українською владою в Києві й місцевими владними структурами в Сімферополі у 1990-ті роки не дозволяли кримським татарам вповні скористатися підтримкою української держави. Однак, попри це, Крим поступово, але невпинно інтегрувався до українського політичного та культурного простору, а проросійські сили, підтримувані та фінансовані москвою, дедалі слабшали і втрачали підтримку населення. На кінець 2013 року заледве третина мешканців півострова орієнтувалися на росію.
Усе змінила російська агресія 2014 року. російська окупація Кримського півострова призвела до численних порушень порушення прав і свобод людини, придушення свободи слова і відвертій колонізації. Особливо від переслідувань репресивних структур російської окупаційної влади страждають кримські татари — відомо про щонайменше 124 кримськотатарських політичних в’язнів. Змушені були припинити свою роботу в Криму всі 12 кримськотатарських медіа. В цілому з трьох тисяч ЗМІ на півострові змогли перереєструватися й продовжити роботу в умовах жорсткої цензури лише 232.
Окупати розпочали руйнацію історико-культурного обличчя півострова. Крим покинули майже 50 тисяч місцевих мешканців, які через переслідування з боку окупаційної влади змушені були виїхати на материкову Україну, насамперед до Херсона, Львова та Києва. Натомість на півострів переселилося близько пів мільйона росіян, передусім військових і чиновників, які перетворили Крим на велику військову базу. Зрештою саме звідси почався широкомасштабний напад російської федерації на Україну 24 лютого 2022 року.
Україна докладає всіх зусиль для того, щоб відбити російську агресію, у тому числі й деокупувати Крим. Боротьба за звільнення українського півострова точиться в багатьох сферах і вимірах — від поля бою до дипломатичного фронту. Курс «Crimea: History and People» — яскравий приклад культурної дипломатії, дуже важливої у сучасному світі. Він відкриває історію Кримського півострова та кримськотатарського народу англомовним користувачам у всьому світі. Тож сміливо вивчайте цей курс самостійно й поширюйте інформацію про нього серед своїх українських і закордонних друзів.
Що більше правди знатиме світ про Крим — то швидшою буде деокупація й успішнішою реінтеграція півострова. Тож зробіть свій внесок — пройдіть освітній курс «Crimea: History and People» самі й порекомендуйте його іншим.
