Про одну з моделей повітряних суден, що були перетворені на брухт на ворожих летовищах у перший день нинішнього літа, — літак далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50,…
Яскраво, захопливо, динамічно, доступно й водночас фахово вміють подати історію України широкому загалові науковці Українського інституту національної пам’яті. До Дня Української Державності вони презентували анімаційне відео «Історія України за 15 хвилин». У ньому глядачеві представлені понад дві з половиною тисячі років української історії − від стародавньої Скіфії до сьогодення.
Переказати історію України за 15 хвилин − справа ризикована і маловдячна. Обов’язково доведеться схематизувати виклад, відмовитися від такої любої історикам деталізації, пожертвувати навіть дуже важливими, але дещо бічними в контексті обраного ракурсу викладу сюжетами.
Тож невиправдано критикувати авторів фільму за те, чого в ньому немає, бо немає у ньому дуже багатьох важливих сюжетів історії України. Увагу слід зосередити на тому, що у відео наявне і які саме акценти спробували розставити автори в цьому популярному відеовикладі української історії.
Починається сюжет із доби Скіфії. Це вже далеко не вперше за відправну точку популярного узагальнюючого викладу історії України обирають саме часи «володарів степу» скіфів, які уславилися войовничістю і яскравим мистецтвом. Так само зі скіфських війн стартують популярні книги Сергія Плохія та колективу авторів проєкту Likбез. Історичний Фронт.
Втім, скіфське панування у надчорноморських степах згадане в фільмі радше пунктирно. Побіжно означені й історія грецької колонізації Північного Причорномор’я та життя у степах сучасної України наступників скіфів сарматів, а згодом і готів. Це зрозуміло − авторів цікавлять насамперед предки українців, говорити про яких більш-менш обґрунтовано можна хіба що від середини І тисячоліття нашої ери.
Визначивши як прабатьківщину слов’ян подніпров’я та подністров’я, автори підводять сюжет до появи перших слов’янських протодержавних утворень. Найважливішим із них зрештою стане Русь, витоки якої сягають ІХ ст. «З неї найчастіше і починають відлік української державності» − справедливо стверджують автори фільму.
З огляду на оприлюднення відео саме до Дня Української Державності зрозумілою є увага до державотворчих сюжетів − створення Київської держави. Вирішення питання про витоки слов’янської державності є простим та елегантним: з одного боку, сказано про самостійне зародження протодержавних утворень місцевої людності, з другого − наголошується на важливій ролі прибульців зі Скандинавії варягів, засновників династії Рюриковичів.
Говорячи про творення Київської держави династією ослов’янених скандинавів, особливу увагу автори традиційно приділяють хрестителю Русі Володимиру Великому та Ярославу Мудрому, який утвердив міжнародний авторитет Русі у Європі. Прикметно, що будівничим Святої Софії у Києві названо саме Ярослава, себто відкинуто концепції ранішого датування спорудження храму.
Надалі лейтмотивом викладу стає насамперед висвітлення творення української державності. Від Київської держави давньоруських князів місток перекинуто до Руського королівства Данила Галицького (Галицько-Волинського князівства). Звідти ж, після побіжної згадки про монгольську навалу та зруйнування Києва, сюжет рухається до Великого князівства Литовського. Його справедливо представлено як українсько-литовську державу, оскільки литовці швидко запозичували руську культуру, мову та звичаї.
Як бачимо, сюжет фільму відтворює звичну схему Михайла Грушевського, так само як і звичні твердження про ослов’янення литовців та протилежне до цього насаджування поляками власної культури на підкорених ними теренах Східної Галичини. Так само традиційно за межами викладу лишаються українські креси на кшалт Закарпаття і Буковини, які важко вписати у гранд-наратив історії України.
Натомість помітною є увага до кримського сюжету, зазвичай малоприсутньому у традиційному викладі української історії. Кримськотатарське державотворення подається у фільмі не як зовнішній і переважно негативний чинник, а як повноцінний складник українського історичного процесу, причому автори наголошують на позитивному досвіді кримськотатарсько-українських стосунків, союзах козаків із Кримським ханатом.
Створення Речі Посполитої, виникнення у Дикому Полі козацтва, заснування Запорізької Січі − всі ці та супутні до них сюжети представлені в фільмі доволі традиційно, з переважною увагою до військової звитяги українського «вільного лицарства». «Козацькі загони брали участь майже у всіх великих війнах регіону, зокрема, у численних військово-морських походах проти Османської імперії та її васалів, війнах проти Польщі, Московії та Швеції», − справедливо стверджують автори відео.
З виникненням козацтва починається другий після виникнення Київської князівської держави ключовий сюжет українського державотворення − утворення Гетьманщини як української козацької держави. Ця друга історична форма української державності постає внаслідок повстання під проводом Богдана Хмельницького.
Хмельниччина виводить авторів і на ключовий стартовий момент російсько-українських відносин − Переяславську раду і подальший наступ московського царату на права і вольності козацької автономії у складі російської держави. Надалі уся Ранньомодерна доба історії України подана в межах наративу боротьби проти російського прагнення знищити українську козацьку державу, з очікувано пильною увагою до постаті гетьмана Івана Мазепи.
Знищення російським царатом усіх форм та елементів козацького автономного устрою (від Гетьманату до Запорізької Січі), а також захоплення Кримського ханату відкривають новий етап української історії − так зване велике ХІХ ст. − другу тривалу бездержавну добу після Литовського-Польського періоду. У ньому наголос зроблено на збереженні культурної самобутності та процесах націєтворення. Провідну роль у них відіграли представники національної інтелігенції, насамперед українські письменники. З них чільну особливу увагу приділено в фільмі постатям Івана Котляревського, автора «Енеїди» − першого поетичного твору українською мовою, і Тараса Шевченка, який став справжнім національним пророком.
Послідовне нищення українства в межах російської імперії аж до заборони української мови, відносно вільне національне життя у межах Австро-Угорської імперії, ліквідація кріпацтва і потужний промисловий ривок у другій половині ХІХ ст. визначили ситуацію, в якій український народ увійшов у ХХ ст. Процеси націєтворення суттєво прискорила Перша світова війна, яка призвела до краху імперій та постання української державності Модерної доби. На жаль, утримати незалежність на початку 1920-х років українцям не вдалося.
читайте також:
Коротке ХХ століття історії України (1921−1991 роки) подане через призму гніту українців владою тоталітарного режиму в комуністичному СРСР, особливо за часів сталінізму. З прикметних моментів, які впадають в око, слід зауважити покладання відповідальності за розв’язання Другої світової війни не лише на нацистський третій райх, але також і на більшовицький срср. Важливою є також увага до Голокосту як знищення євреїв, влаштованого нацистами під час окупації України у 1941−1943 роках, і проведеної за наказом Сталіна злочинної депортації кримських татар у травні 1944 року.
Не менш вагомим, особливо для міжнародної аудиторії глядачів фільму, є акцент на тому, що під час Другої світової війни українці воювали проти нацизму в арміях багатьох країн − Польщі та СРСР, Канади і Франції, США та Чехословаччини. На цьому важливо наголошувати з огляду на сприйняття українців як колаборантів і посіпак нацистів, яке поширилося у країнах Заходу внаслідок рашистської пропаганди. Насправді колаборантів серед українців було на порядки менше за тих, хто воював проти нацизму зі зброєю в руках, і аж ніяк не більше, ніж серед громадян інших країн Європи.
Так само важливою є увага до діяльності під час Другої світової війни українських націоналістів та боротьби Української повстанської армії, яка вела партизанську боротьбу як з німецькими нацистами, так і з радянськими комуністами. Українські повстанці, по суті, воювали проти обох винуватців Другої світової війни, на чому слід загострити увагу окремо. Тож коли українським націоналістам закидають співпрацю з нацистським режимом, то і західним демократіям можна закинути взаємодію з режимом комуністичним і виправдання його кривавих злочинів як до, так і під час Другої світової війни.
Завершують фільм сюжети про боротьбу українців проти радянського тоталітарного режиму і за відновлення незалежності України, а також проти авторитаризму і залежності від росії вже після 1991 року. Помаранчева революція і Революція Гідності (Майдан) стали подіями, які визначили обличчя сучасної України і привернули увагу всього світу.
На жаль, не залишили вони байдужими і вище військово-політичне керівництво російської федерації, яка дедалі інтенсивніше перетворювалась з держави авторитарної на тоталітарну й імперсько-шовіністичної − на нацистсько-фашистську. Сусідня демократична Україна як приклад успішного розвитку стала небезпечним викликом для рашистського режиму. Це спричинило агресію росії проти України 2014 року і широкомасштабний напад 2022 року.
* * *
Навряд чи анімаційний фільм «Історія України за 15 хвилин» від Українського інституту національної пам’яті розкаже щось принципово нове тому, хто добре вчив історію України в сучасній українській школі. Однак це відео важливе для представників старших поколінь, а також для міжнародної спільноти. Саме для цього підготовлено версію з англомовними субтитрами.
Тож запрошуємо всіх охочих і зацікавлених переглянути анімаційний фільм від УІНП «Історія України за 15 хвилин», а також поширити посилання на нього в соціальних мережах і надіслати друзям та знайомим як в Україні, так і за кордоном. Кілька кліків мишки для вас можуть стати великою допомогою у справі поширення знання про Україну й українців у світі.
