Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Напередодні відкриття Другого саміту Кримської платформи до пресцентру Інформаційного агентства АрміяInform завітала Таміла Ташева — Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим.
Довідково. Кримська платформа — ініційований Україною міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова, зміцнення європейської та глобальної безпеки.
Відома українська громадська діячка, кримськотатарська правозахисниця і волонтерка, співзасновниця громадської організації «КримSOS» розповіла про мету, завдання, здобутки і перспективи Кримської платформи.
— Якими є найважливіші досягнення минулорічної Кримської платформи? Що вже втілено в життя?
— Інавгураційний саміт Кримської платформи відбувся 2021 року. У роботі саміту взяли участь представники 47 країн, а також міжнародних організацій. Цього року, попри широкомасштабне вторгнення, також заплановано низку заходів, які буде проведено до кінця року.
Ключовими здобутками Кримської платформи за попередній рік стало створення мережі представників платформи, тобто учасників, які доєдналися до Кримської декларації. Сформована мережа представників, за яку відповідає Міністерство закордонних справ України.
По-друге, працює Національний офіс Кримської платформи. Торік указом Президента України повноваження і додаткові доручення надано Представництву Президента України в Автономній республіці Крим. Національний офіс і Представництво Президента працюють по внутрішньому напрямку або вимірі Кримської платформи. Саме за представництва Президента здійснюється напрацювання внутрішніх політик, що стосуються деокупації та реінтеграції.
Звісно, вся робота відбувається в тісній координації з іншими центральними органами виконавчої влади, зокрема профільним міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Цей офіс працює, і після повномасштабного вторгнення ми зосередили свою роботу на інформуванні населення України про те, що відбувається на території Кримського півострова.
Також важливим складником є інформування міжнародної аудиторії про те, що відбувається з Кримом і як саме Крим використовується як плацдарм для наступу на Україну з півдня.
— Якими є інші важливі здобутки Кримської платформи, окрім організаційних та інформаційних?
— Якщо говорити про внутрішній трек, то це різного роду законодавчі ініціативи — насамперед у вимірі корінних народів, зокрема кримських татар. Торік Президент вніс до Верховної Ради України рамковий закон про корінні народи, народні депутати за нього проголосували. Згідно з ним визначені три корінні народи в Україні — це кримські татари, караїми та кримчаки.
Цього року ми працюємо над законом про статус кримськотатарського народу. Сподіваємось, що до кінця року ми вже матимемо фіналізований текст, внесений до Верховної Ради. І, можливо, Верховна Рада навіть у першому читанні за нього проголосує.
Також ми відмінили ганебний, на мій погляд, закон про вільну економічну зону «Крим». Кримчани, громадяни України з Криму тривалий час скаржились на ухвалення цього закону 2014 року. Нарешті допущені тоді помилки було виправлено.
Нарешті було затверджено стратегію деокупації та реінтеграції Криму і, відповідно, план виконання цієї стратегії. Його розробили різні органи влади, представники експертного середовища, і у вересні 2021 року цей план було затверджено.
Була ухвалена стратегія розвитку кримсько-татарстької мови на 10 років (2022–2032). Це дуже важливий документ. Він затвердив латинську графіку для кримськотатарської мови і низку заходів, які важливі для розвитку кримськотатарської мови як мови корінного народу України. Здійснені кроки в законодавчій сфері щодо врегулювання освітніх потреб.
Наразі ми маємо також цілий пакет законодавчих змін, які хочемо теж ухвалити до кінця 2022 року або на початку 2023 року. Вони мають поліпшити або спростити певні процедури, зокрема у криміналізації воєнних злочинів і строків розглядів таких справ. Це дозволить продовжити термін роботи правоохоронних органів над такими справами. Тобто зроблено насправді дуже багато за цей час.
— Що нового чекати від Кримської платформи 2022 року?
— Незважаючи на те, що відбувається широкомасштабне вторгнення і велика війна, або друга війна, як називають військові, ми продовжуємо працювати над Кримською платформою. Цього року ми будемо мати трохи інший формат цього заходу — це буде онлайн-формат. Відбудеться онлайн-саміт Кримської платформи, який матиме розширену географію учасників.
Торік це були здебільшого північноамериканські партнери, партнери із Західної та Східної Європи, Японія. Це наші стандартні партнери, які нас постійно підтримують, зокрема в рамках Генеральної асамблеї ООН, підтримують резолюції з кримського питання.
Але цього року ми очікуємо розширення географії. Мають приєднатися деякі країни Латинської Америки, деякі країни Африканського континенту. Це дуже важливо, що Україну в її прагненнях і діях щодо деокупації Кримського півострова підтримують не лише ті партнери, з якими ми вже працюємо впродовж восьми років, але й нові учасники.
Окрім того, відбудеться саміт Кримської платформи в парламентському вимірі. Уже 24 жовтня у столиці Хорватії Загребі ми будемо проводити перший парламентський саміт. Там також ми очікуємо достатньо високий рівень представництва, як і в онлайн-саміті 23 серпня.
У Загребі зберуться голови парламентів, комітетів міжпарламентських зв’язків. Експерти обговорять питання, які стосуються не лише поточної ситуації в Криму з питаннями дотримання прав людини, свободи судноплавства, проблемою мілітаризації території півострова, використання Криму як ресурсної, тилової бази для російської агресії проти України, а зокрема і питання, пов’язані з конкретними кроками, які робить українська держава щодо деокупації Кримського півострова.
— Отже, здобутки попереднього року є підґрунтям для подальших кроків у межах Кримської платформи?
— Саме так. Упродовж минулого року Україна створила інфраструктуру для роботи Кримської платформи. Це стало першим і дуже важливим кроком. По-друге, Україна вже почала здійснювати конкретні кроками для деокупації півострова.
Фото Олексій Мазепа
