Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
9 липня 2022 року виповнилось 80 років від дня народження Євгена Мамута − українського і американського кіномитця, лауреата премії «Оскар». Одну з найвищих нагород у світі кінофахівець з кінематографічних спецефектів отримав за знаменитий «Камуфляж-ефект» («Camouflage effect»), використаний у всесвітньовідомому фільмі «Хижак» Джона Мактірнана (1987 рік).
Саме робота над спецефектами до «Хижака» у США зробила ім’я Євгена Мамута відомим на увесь світ. Однак освіту і професійний досвід, які дозволили йому досягти вершин кінокар’єри, кінематографіст і аніматор здобув в Україні.
Шлях до «Оскара» розпочався в Україні
Євген Мамут − випускник Харківського політехнічного інституту, де не лише здобув фах інженера-електрика, але й увійшов до захопливого світу кінематографії та мультиплікації, працюючи в кіностудії рідного навчального закладу. Саме тут він набув досвіду роботи з професійною кіноапаратурою, брав участь у створенні передових на той час експериментальних анімаційних фільмів.
Виготовляти апаратуру і добувати дефіцитні витратні матеріали співробітникам кіностудії доводилось самотужки. Наприклад, діставати целулоїд для одного з перших мультфільмів за участю Євгена Мамута «Тум-тум» (1972 рік) довелося у москві, й знайшовся він лише в аніматорів, які працювали над знаменитим мультиплікаційним шедевром «Вінні-пух» режисера Федора Хитрука. Ще складніше було з апаратурою та комплектуючими до неї, для виготовлення мультиплікаційного станка використали спеціальний прилад для аерофотозйомки.
Уміння самостійно виготовити все необхідне для зйомок приладдя і начиння потім неодноразово стане в нагоді Євгену Мамуту під час його професійної кар’єри у США, адже жодних пристроїв для ефектів, які він хотів створювати, не існувало. Все слід було продумати, розрахувати, підготувати і виготовити власними руками.
Стереографічна і комп’ютерна анімація
Уже під час роботи в Харкові Євгеній Мамут та його колеги створили дві анімаційні стрічки, які випереджали час, − стереографічний мультфільм «Ванька-Встанька» (1973 рік) та комп’ютерний мультфільм «Малює ЕОМ. Азбучна істина» (1975 рік). У першому з них мультиплікатори використали добре відомий сучасному глядачеві 3D-ефект. Тоді його вдалося досягти шляхом зйомки кількісно подвоєних зображень на кольоровій кіноплівці. Дивитися таку анімаційну стрічку треба було у спеціальних червоно-зелених 3D-окулярах, щоб кожне око сприймало призначену для нього картинку, а мозок вибудовував об’ємне зображення. Прем’єра першого в срср стереомультфільму відбулася у Києві.
В анімаційній стрічці «Малює ЕОМ. Азбучна істина» Євген Мамут разом із колегами по кіностудії ХПІ використав перший у срср комп’ютер, спроможний створювати графічні зображення. Сюжет мультфільму простий − це навчання дитини абетці за віршем Бориса Заходера. Кожного разу, коли диктор озвучує у закадровому тексті певне слово − «амбар», «балка», «ваза», «грамофон» − схематична ілюстрація до цього слова з’являється на екрані. Нині ці зображення видаються наївними і примітивними, однак 1975 року це був справжній прорив у комп’ютерній анімації.
Однак якщо технічні проблеми у срср ще можна було якось вирішити, діставши необхідним дефіцит через особисті зв’язки і за великим блатом, то зі свободою творчості було значно гірше. Творча натура постійно штовхала Євгена Мамута до ризикованих з точки зору офіційної ідеології експериментів, і вже до середини 1970-х років за ним закріпилася репутація «неблагонадійного» і навіть «ворожого» елемента. Митця затискали, його ідеї не просто піддавалися критиці − йому забороняли творити. За таких нестерпних умов еміграція стала для нього єдиним виходом, який дозволив би і надалі займатися улюбленою справою, яка вже встигла стати сенсом його життя.
Геній Євгена Мамута розкрився у вільному світі
До США Євген Мамут переїхав 1978 року. Попервах йому довелося сутужно − на новому місці доводилося братися за будь-яку роботу. Наприклад, у компанії EFX Unlimited професійний інженер і відомий майбутній мультиплікатор мив кіноплівку. Однак невдовзі професійні уміння, знання і навички митця гідно оцінили, і він розпочав свою кар’єру фахівця зі спецефектів у провідному центрі світового кіновиробництва − Голлівуді.
Усього за час своєї плідної та інтенсивної кінокар’єри Євген Мамут взяв участь у зйомках понад 40 повнометражних художніх фільмів і понад 700 рекламних роликів, значна частина з яких також стала справжніми творами мистецтва. Найвідомішою з них стала реклама автомобіля «Рено» з використанням знаменитого «Еластик-ефекту», який потім неодноразово використовувався у сотнях відомих голлівудських кінокартинах. Ефект полягає у розтягуванні (звідси і назва «еластик») певного об’єкта на фоні інших, які лишаються нерухомими.
Нині «еластик-ефект» легко створюється за допомогою комп’ютерної графіки, однак у 1980-ті роки це був справжній балет віртуозного використання «аналогової» техніки. Автомобіль у рекламному ролику «Рено» розтягувався на повороті подібно до пружини, а потім різко стискався до звичних розмірів за допомогою використання 1200 спеціальних смужок-«масок», які в потрібний момент почергово перекривали кадр. Сам Євген Мамут порівняв це з роботою сканера зображень, який сканує рухомий об’єкт, наприклад, долоню, яку ви повільно повертаєте над склом пристрою.
«Оскар» за «камуфляж-ефект» Хижака
До середини 1980-х років Євген Мамут уже зарекомендував себе в Голлівуді як суперфахівець, для якого немає нездійсненних завдань. Тож не дивно, що саме до нього звернулася команда майбутнього фільму «Хижак» із пропозицією розробити ефект «невидимості» для інопланетного мисливця за черепами − Хижака.
Завдання виявилось непростим − треба було створити візуальний образ «невидимки», тіло якого абсолютно непомітне, коли він стоїть, однак контури якого вловлюються оком завдяки своєрідній подобі плазмоподібних брижів на викривленому повітрі, коли «невидимка» починає рухатися. Нині такий ефект створюється на комп’ютері за кілька хвилин, тоді ж Євгену Мамуту довелося працювати над ним два тижні на спеціально придбаному для цього верстаті оптичного друку, який коштував мільйон доларів.
Для порівняння варто згадати, що увесь бюджет стрічки становив тоді 15 мільйонів доларів, а головна зірка Арнольд Шварценнегер отримав гонорар 3 мільйони доларів. Капіталовкладення у дорогезний апарат було ризикованим, однак, як згадував Євген Мамут, воно повністю окупилося − фільм зібрав у прокаті 98 мільйонів доларів, не рахуючи продажів на носіях і потім на телебаченні, повторних кінопоказів тощо.
Безумовно, успіх фільму − заслуга цілої команди на чолі з режисером і талановитими акторами. Однак і внесок Євгена Мамута важко переоцінити − створені ним візуальні образи справляють враження навіть на сучасного глядача, звиклого до найкарколомніших голлівудських спецефектів. Тож не дивно, що 1987 року Євген Мамут разом із двома своїми колегами, які також працювали над фільмом, − Робертом Грінбергом та Джоелем Хайнеком − отримав найпрестижнішу світову кінонагороду «Оскар» у номінації «Науково-технічна нагорода» («Scientific and Engineering Award»).
Навчити Нео ухилятися від куль у «Матриці»
У 1990-ті роки успішна голлівудська кар’єра Євгена Мамута продовжилася і він взяв участь у створенні спецефектів до низки знаменитих фільмів, таких як «Хижак-2» (1990 рік), «Зоряний десант» (1997 рік), «Куди приводять мрії» (1998 рік).
Найзнаменитішою ж стрічкою, спецефекти до якого розробляв також і Євген Мамут, стала легендарна «Матриця» на той час братів Лоренса та Ендрю Пола Вачовскі. Саме українському фахівцеві належить головна заслуга в розробці знаменитого «ефекту ухиляння від куль» у культовій сцені протистояння Нео і агента Сміта на даху хмарочоса.
Від куль, звичайно, ухилявся актор Кіану Рівз, пластично вигинаючись назад і зрештою падаючи на спину. Однак візуальне зображення польоту куль, від яких мав ухилятися головний герой фільму Нео, мали створити фахівці з кіноефектів. Це було вже звичне Євгенові Мамуту завдання, з яким він разом із колегами вкотре блискуче впорався.
Також усі пам’ятають знамениту сцену, в якій Нео зупиняє кулі й навіть бере рукою і розглядає одну із них. Нині цей ефект видається звичним і зробити його за допомогою комп’ютерної графіки не так важко, однак наприкінці 1990-х років це було справді революційне досягнення. «Матриця» до сьогодні сприймається так, немов би її відзняли вчора, хоча насправді фільму вже майже чверть століття. Фільм цілком заслужено здобув «Оскар» та низку інших престижних премій за найкращі візуальні ефекти. І хоча ім’я Євгена Мамута цього разу окремо не згадувалось, його внесок у непересічні досягнення стрічки у плані візуалу був дуже значним.
Музей анімації та спецефектів
2002 року Євген Мамут разом із дружиною Іриною Борисовою відкрили у Ленноксі, штат Массачусетс, Музей анімації та спецефектів. У ньому майстри розкривають секрети своєї професії всім охочим поринути в таємниці створення кіно та мульфільмів. У музеї зібране обладнання для візуальних ефектів та мультиплікації, на якому працював майстер, постери знаменитих фільмів із автографами зірок, цікаві дрібнички зі світу кіно.
Музей анімації та спецефектів − це інтерактивний простір, в якому знаменитий фахівець проводить майстер-класи зі створення мультфільмів та проведення комбінованих зйомок для всіх, хто любить кіно та анімацію незалежно від віку − від 5 до 95 років. Відгуки відвідувачів про музей та його засновника вражають теплотою і свідчать про любов Євгена Мамута не лише до своєї справи, але і до глядачів, усіх людей, занурених у світ кіно.
З Голлівуду – до України
Такою само сильною і світлою є любов кіномитця до своєї Батьківщини − України, де він починав свій творчий шлях у світ кіно. 2012 року Євген Мамут відвідав ІV Міжнародний фестиваль короткометражного кіно «Харьковская сирень», де дав майстер-клас зі створення візуальних спецефектів. Митець залишив відбиток руки на харківській «Алеї слави» поряд із відбитками Богдана Ступки, Алена Делона, Жана-Поля Бельмондо, П’єра Рішара та багатьох інших всесвітньовідомих кінозірок.
А 2019 року Євген Мамут взяв участь у прем’єрному показі документального фільму «З України до Голлівуду» режисерів Галини Кувівчак-Сахно та Станіслава Сукненко. Поряд зі згаданими в фільмі знаменитими голлівудськими акторами українського походження українському й американському фахівцеві з кіноспецефектів належить не просто гідне, а одне із найпомітніших місць. Засвідчена кінопремією «Оскар» участь у зйомках фільмів, що увійшли до золотого фонду світового кіно, є вагомим внеском у світову культуру, в якій завдяки таким творцям, як Євген Мамут, є і помітний український слід.
І зовсім не випадково дві суперзірки фільмів, спецефекти до яких робив Євген Мамут − Арнольд Шварценеггер із «Хижака» і Кіану Рівз із «Матриці» − рішуче підтримали Україну і виступили проти агресії російської федерації.
