Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 28 липня 2023…
У третій четвер останнього місяця весни, що цього року припав на 19 травня, уже в 16-те відзначається Всесвітній день вишиванки. Вишиванка — генетичний код українців. Символ віри, надії, любові. Символ сміливості, боротьби та перемог. Вишиванка єднає українців та друзів України по всьому світу. Вишиванка — духовна броня українців. Захистимо своє! — саме такими є офіційні гасла свята цього року.
У столиці вишиванок — місті Чернівці, з якого вийшла традиція вшановувати українську вишиту сорочку, святкові заходи триватимуть зранку до вечора. Відбудеться відкриття виставки «Віра — зброя» — сучасний іконопис на ящиках з-під патронів вінницького художника Володимира Кравчука, музичний лекторій «Вкрадені/повернуті пісні», концерт «Пісня українських перемог», безоплатний показ фільму «Спадок нації» за участю творчої команди стрічки. Проте найбільшою інтригою є презентація відтвореної вишитої сорочки Степана Бандери в рамках авторського проєкту Тетяни Зез «Вишивка в одязі видатних українців».
Унікальну сорочку майстрині «ZETA atelier», яке очолює пані Тетяна, відтворили за однією лише збереженою світлиною. Львівська майстерня «Світ льону» спонсорувала тканину, а вишивальниця Оля Лелик лише за 7 днів вишила хрестиком і гладдю унікальний український артефакт, що доповнив колекцію, до якої входять сорочки Тараса Шевченка, Лесі Українки, Михайла Старицького, Івана Франка, Дмитра Яворницького, Максима Рильського, Марії Заньковецької, Миколи Садовського та предмети одягу, оздобленого вишивкою з родин Скоропадських та Косачів.
Організатором заходів Всесвітнього дня вишиванки є однойменна громадська організація, яку очолює ініціаторка свята — письменниця і журналістка Леся Воронюк. Серед цьогорічних нововведень — акція #ПодаруйВишиванкуЗахиснику, завдяки якій вже десятки сорочок від майстринь поїхали до наших бійців на передову. Збір коштів на пошиття нових сорочок триває.
Кореспондент АрміяInform з нагоди свята запитав у відомих громадських діячок і волонтерок про вишиванку та значення Всесвітнього дня вишиванки для майбутньої Перемоги України.
Єлизавета Красніченко, актриса, культурна менеджерка: «Українська вишиванка — завжди була нашим символом, від діда-прадіда. Нині — це бренд для всього цивілізованого світу (тобто, світу без росії). Коли у вишиванці красується мама Ілона Маска, то це лише підтвердження того, що наші традиції поважають, про нас хочуть знати більше. День вишиванки сьогодні — це ще один привід відчути підтримку всього світу і ще один крок до перемоги, бо всесвітній День вишиванки є, а от подібного дня кокошника я не пригадую. Сила українців не тільки в мужності, а й у красі. Ми красивий народ, а вишиваний одяг це лише підкреслює».
Діана Тяско, член оргкомітету фестивалю нескореної нації «Холодний Яр», волонтерка: «Вишита сорочка — це один із елементів самоідентифікації українців. Цей одяг для мене раніше сприймався більше, як символ та красиве вбрання. Але тепер особливо важливо розрізняти людей за антиномією: „свій“ / „чужий“. Ми є на стежці війни і цей поділ, що сягає глибоких рівнів свідомості, є вже не якимось абстрактним, а життєво важливим. Увага всього світу прикована до України й ми зараз маємо показати йому все, чим відрізняємося від одвічного ворога-сусіда. Чому потрібно все і зараз? На жаль, війна, це теж є тим, до чого звикають, і увага світу може переключитися миттєво. Тому кричати про унікальність та важливість збереження України та її духовної культури є нині дуже важливим».
Тетяна Череп-Пероганич, письменниця, волонтерка: «Вишиванка важлива завжди, якщо не розглядати її, як повсякденне вбрання. Коли ми вимушено з початком широкомасштабного вторгнення лишали в останні дні лютого домівку, то перше, що я поклала в „чемоданчик“, була синова вишиванка. Свою та чоловікову, на жаль, лишила вдома. І чи не найбільше про це весь час шкодувала. Бо це те, що гріє душу, те, що пахне домом, те, що передається від пращурів із роду в рід, те, що додає нам — українцям — гідності та віри в свободу та незалежність. А ще вишиванка — це любов! Це оберіг! Саме тому сьогодні українські матері, дружини, проводжаючи синів, чоловіків на війну, дають їм з собою і вишиті сорочки. Щоб оберігали…»
Тетяна Власова, поетеса, лідерка гурту VLASNA, волонтерка: «Я давно люблю День вишиванки. Для мене це той день, коли можна безпрограшно впізнати „своїх“ — завжди помічала, як люди у вишиванках цього дня при зустрічі на вулиці так ніби переглядаються й усміхаються одне одному. Це дуже мило. А цьогоріч цей день взагалі має ще більш символічне значення. Бо це вже не просто вияв твоєї особистої любові до країни та її символіки, а й потужний об’єднувальний сигнал — знак того, що саме зараз ми всі разом, а значить — сильні, як ніколи».
читайте також:
Сьогодні наш народ захищає не лише фізичні кордони України, а й духовно-культурні. Вишиванка є духовною бронею українців. Вишита сорочка була, є та буде символом нашої ідентичності, віри, надії, любові, боротьби, а головне — Перемоги. Перемоги над злом, яке уособлює сучасна росія, що чинить геноцид проти українців. Адже раби ніколи не переможуть вільних людей, оберегом яких є вишиванка.
