Її слова — як рефрен, що лунає в багатьох куточках України. У Сумах, Львові, Запоріжжі, Женеві. Так, навіть у нейтральній…
З перших днів повномасштабного вторгнення РФ на територію України Суми й навколишні міста зазнають нищівних авіаударів та ракетних обстрілів. Кровожерливий ворог намагається стерти з лиця землі героїчних оборонців та зломити всенародний спротив. Проте сумчани, як і всі українці, вражають увесь світ своє стійкістю й незламністю. На жаль, гинуть і наші герої, серед яких військові медики. Щодня вони творять дива, рятуючи життя та здоров’я захисників України, при цьому самі ризикують не менше, а часто й більше, ніж звичайні бійці.
24 лютого старший бойовий медик 15-го окремого мотопіхотного батальйону сержант Інна Дерусова саме поверталася з відпустки на місце служби. Та на два дні затрималася в Охтирці, що на Сумщині. Через масовані удари окупантів по мирному місту, яке теж захищали підрозділи оперативного командування «Північ», було багато поранених, й Інна Дерусова була з ними. До останнього. Ризикуючи життям, бойовий медик врятувала понад десять військовослужбовців. 26 лютого, вчергове надаючи допомогу пораненому під вогнем, сержант Дерусова загинула…
Свої співчуття рідним та близьким бойового медика висловив колектив Тернопільського національного педагогічного університету, адже Інна — його випускниця.
«…Академічна спільнота університету глибоко сумує з приводу непоправної втрати… Інну всі знали й поважали за професіоналізм і чуйність. Це чарівна жінка, чудовий друг, добра, щира, самовіддана та працьовита людина. Розділяємо біль втрати родини та друзів, усіх, хто знав Інну. Нехай пам’ять про неї буде довгою та світлою…» — ішлося в повідомленні.
Усі, кому випало щастя бути знайомим з Інною, з глибоким болем і сумом сприйняли звістку про її загибель.
— Я знав Інну з 2015 року. Ми служили разом. Вона прийшла до нас у батальйон із третьою хвилею мобілізації на солдатську посаду в медичну службу підрозділу. Але ситуація тоді була важка й на її тендітні жіночі плечі лягла важка робота — вона була і за начальника медслужби, і за начальника медичного пункту, і за санінструктора. Але Інна ніколи не скаржилася. Вона для кожного бійця стала свого роду янголом-охоронцем, вони любили її і називали мамою, — пригадує побратим Героїні Петро Лисенко.
Він також розповів, що через її руки пройшло чимало медиків, які приходили на війну з цивільного життя.
— Треба було бачити, як вже за 2 тижні з тих розгублених молодих дівчаток вона робила справжніх бойових медиків, готових до виконання завдань на передовій. Інна вилася навколо них, мов та квочечка, — продовжив розповідь Петро. — А ще вона неабияк пишалася своїм сином, Сашком, який у 2016 році, підписавши контракт, також розпочав свій військовий шлях у підрозділі, де служила його мати. І хоча він був юнаком творчим і мрійливим, у цивільному житті займався тату, проте вже за рік став одним з найкращих мінометників батальйону. А декілька місяців тому одружився. Інна була на сьомому небі від щастя…
Також боронить Україну і рідний брат Інни Дерусової. З 2014 року він — доброволець батальйону «Кривбас», а нині став до лав тероборони рідного Кривого Рогу.
Скорботу та біль рідних, друзів та бойових побратимів Інни Миколаївни не вимовити словами, однак усі вони вірять, що за її життя буде достойна відплата.
Інна Дерусова народилася 5 лютого 1970 року. Загинула 26 лютого 2022 року від артилерійського обстрілу російських військ, коли допомагала пораненим.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України № 127/2022 від 12 березня 2022 року сержанту Інні Дерусовій присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
У своєму відеозверненні Президент України Володимир Зеленський зазначив, що Інна Дерусова — перша жінка Герой України, якій це звання присвоєно посмертно.
Вічна слава Героям!
