Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Буває таке, що свята можуть заскочити людину військову на полігоні. Звісно, що відчуття не дуже: волів би бути з родиною, вдома. Але служба є служба. Ба більше — для десантників, для яких до умов полігону не звикати. Що влітку, що взимку — марунові берети вчаться бити ворога однаково заповзято.
До слова, ми нещодавно знайомили вас із динамікою занять львівських десантників на полігоні.
Утім, навіть таким залізним солдатам, як воїни Десантно-штурмових військ, потрібні короткі паузи для відпочинку. І потрібен дух Різдва, а як же без нього. Про те, щоби свято та різдвяна коляда дісталися і в намети десантників у віддаленому куточку полігону, подбав військовий капелан десантно-штурмової бригади протоієрей отець Михайло Дулька. Він буквально «провів мобілізацію» серед відвідувачів недільної школи парафії Покрови Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Львова. Діти 10-12 років, які засвоюють при церкві тонкощі християнської віри, із задоволенням відгукнулися на пропозицію привітати воїнів з Різдвом. І не просто привітати, а з’їздити до них на полігон.
— Діти завчасно підготували різдвяну коляду. Навіть була така собі конкуренція. Бо, хто краще колядуватиме, той поїде до солдатів. А їм цікаво, як живуть солдати, і що вони роблять в цей час у полях, — розповідає священник.
Годі казати, що десантна коляда вдалася і веселою, і щедрою. Дітлахи отримали не лише безліч солодощів, але й в повному складі різдвяного вертепу прокаталися кучугурами полігону не на санчатах, але в військових Хамві та БТР. Ба більше, діти пообіцяли прибути до десантників і на Великдень.
Фото Михайла Дульки
