Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
В Україні відучора розпочало роботу унікальне державне підприємство, яке у своїй ідеї й базовій філософії містить підходи відновного правосуддя. Це Український національний центр розбудови миру (УНЦРМ), що діє в структурі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Фактично він стане координатором діяльності в царині розбудови миру, подолання наслідків збройного конфлікту, моніторингу і документування порушень прав людини, норм міжнародного права та шкоди, заподіяної унаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Тут реалізовуватимуть проєкти зі зміцнення соціальної згуртованості, єдності та стійкості українського суспільства, створять платформи міжвідомчої співпраці між державним і громадянським сектором у напрямку розбудови миру. Також тут розбудовуватимуть діалогові процеси, втілюватимуть ініціативи з реінтеграції із залученням постраждалих від наслідків конфлікту. До діяльності Центру залучать міжнародні організації, науковців, громадських діячів, і людей, постраждалих від наслідків агресії РФ. Так спільно знаходитимуть шляхи подолання наслідків збройного конфлікту.
На одному з нещодавніх засідань уряду вже затверджено порядок використання коштів щодо створення реєстрів і системи моніторингу порушень прав людини на ТОТ України, що дало новоствореному органу можливість розпочати діяльність.
Наші кореспонденти побували на презентації Національного центру і мали змогу почути експертну думку та фахові висновки щодо практичного значення нової інституції та її ролі у процесах майбутнього налагодження мирного життя.
Зокрема, Віцепрем’єр-міністр — Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук подякувала Президенту Володимиру Зеленському, завдяки політичній волі якого ідея Українського національного центру розбудови миру втілена в життя. Окрім того, вона подякувала за допомогу міжнародним організаціям, залученим до створення центру.
-Ми маємо уже напрацювання, розуміємо, хто і за що відповідатиме. Розуміємо, що наступний рік буде періодом становлення центру, наповнення його змістом, пошуку інструментів, зокрема позабюджетних. Саме тут і буде потрібна допомога наших міжнародних партнерів, — зауважила віцепрем’єрка.
Посадовиця повідомила, що натепер на поточні базові потреби, які закладені на процес створення Центру у 2021 році, Мінреінтеграції отримало 5 мільйонів гривень. А на наступний рік заплановано фінансування обсягом 51 мільйон гривень.
— Ці кошти нам потрібні, аби створити відповідну серверну, первинні реєстри даних. А це обладнання, яке необхідно закупити, та, звісно, кошти на оплату роботи фахівців, які там працюватимуть, — пояснила Ірина Верещук першочергові потреби у ресурсному забезпеченні діяльності Центру.
Згаданий Центр фізично розташований в офісі Мінреінтеграції, для нього уже відведені приміщення, організовано робочі місця для персоналу. Але оскільки кошти на початок діяльності цього держпідприємства відомство отримало лише у грудні 2021-го, наповнення фахівцями і старт роботи Центру перебуває на початковому етапі. Наразі триває формування штату, і з початку року ця структура, як наголошує Ірина Верещук, вже почне більш активну практичну діяльність.
— Подібні інституції створювали різні держави, які мали воєнний досвід вже після закінчення бойових дій. Інколи минали навіть десятиліття. Україна має виклик особливої агресії, тому маємо шукати свій шлях та інструменти до здобуття миру, — говорить Олександр Смирнов, виконувач обов’язків директора УНЦРМ.
У цьому проєкті сконцентрована спільна робота державного та громадського сектору, який представляли понад 200 експертів різних галузей. Вони зібралися, щоби знайти інструмент подолання наслідків і протидії агресії. Результатом такої взаємодії стали конкретно визначені завдання Центру. На часі створення такого простору, куди зможуть прийти постраждалі та безпечно задокументувати вчинені проти них порушення. Це майданчик для співпраці всіх органів влади та знаходження порозуміння через діалог. Одним з першочергових завдань відомства стане старт програми навчання державних службовців, які працюватимуть у сфері документування.
— Ми дуже зацікавлені в документуванні порушень прав людини, яке здійснюватиме цей центр, де згенерується єдина доказова база порушень прав людини на окупованих територіях. Це ключове, — пояснює міністр юстиції України Денис Малюська. — Нібито вся Європа розуміє, що відбувається на окупованих територіях, усвідомлюючи роль Росії, яка припускається там надзвичайно грубих порушень базових прав людини аж до вбивств. Але довести це на міжнародних майданчиках надзвичайно складно. І тепер ми маємо партнера, з яким можемо розподілити тягар, який є на нас, доведення таких фактів. Так, вони очевидні, але міжнародна юрисдикція потребує належної доказової бази. Будемо працювати разом заради притягнення до відповідальності у міжнародних судових інстанціях усіх чиновників РФ, які захопили нашу землю та людей. Думаємо над розробкою типових кейсів, якими зможуть скористатися як громадяни України, так і юридичні особи, аби звертатися у міжнародні юрисдикційні інституції та суди з констатацією порушення прав або з вимогою щодо виплати компенсації.
Концептуальні засади політики розбудови миру, розроблені на запит Мінреінтеграції, представляла Тетяна Кисельова — доцент Києво-Могилянської академії, голова Центру досліджень медіації та діалогу.
— Ніхто до нас такого не робив — будувати мир під час війни. Бо наразі маємо не один, як у час колишніх воєн, а кілька гібридних фронтів та ліній оборони, — зауважила пані Тетяна Кисельова. — На жаль, дискурс миру привласнений агресором і його в Україні почасти сприймали як зраду. Але на сьогодні ми можемо відреагувати двома шляхами — змиритися з тим і «скласти лапки» й нічого не робити у сфері миру, говорячи, що це тема Кремля. Проте є другий шлях: можна розвинути свій, український дискурс миру, вклавши у нього потрібні сенси, що відстоюватимуть українські інтереси. Звісно, розбудова миру не підміняє політичних процесів, а доповнює їх. Наріжні елементи концепту — документування і безпека, стійкість та формування громадянської ідентичності. Суспільство слід підготувати до діалогових процесів, аби саме таким шляхом люди навчилися розв’язувати проблеми. Якщо діалог стане частиною мас-культури, тоді вдасться імплементувати все, що ми вкладаємо в наші ідеї та інституції.
Докладніше про ініціативу громадського сектору в розбудові УНЦРМ можна дізнатися за посиланням https://armyinform.com.ua/2021/12/15/yak-ukrayina-zbyraye-dokazy-rosijskoyi-agresiyi-zarady-vidnovlennya-spravedlyvosti-ta-poshuku-modeli-porozuminnya/
Фото: Дмитро Юрченко
@armyinformcomua
У соцмережі X (Twitter) поширюється відео з тимчасово окупованого Бердянська, на якому зафіксовано, як українських чоловіків під конвоєм примусово відправляють воювати на боці рф. Автори публікації наголосили: у разі окупації «відсидітися» не вдасться нікому.
Бійці 3-ї роти ударних безпілотних авіаційних комплексів (РУБпАК) 91-го окремого батальйону продемонстрували результати роботи своїх бомберів. Дрони методично знищують живу силу ворога, укриття та склади з боєприпасами.
Воїни 3-ї окремої важкої механізованої Залізної бригади продовжують нищити окупантів на Харківщині. Бійці оприлюднили відео, на якому одним ударом поранено трьох росіян, спалено склад боєприпасів та ліквідовано загарбника влучанням «просто в лоба».
Наземний роботизований комплекс (НРК) «АРДАЛ» рятує життя та доставляє боєкомплект у Покровську, замінюючи звичайні автівки на небезпечних ділянках.
19 листопада 2025 року під час штурму наших позицій поблизу селища Котлине Покровського районі представники зс рф взяли в полон 5 військовослужбовців ЗСУ. Коли обеззброєні українські захисники лежали на землі обличчям донизу, один з окупантів відкрив по них прицільний вогонь з автомата, вбивши їх.
Уперше російський гелікоптер Мі-8 був збитий у повітрі «deep strike» дроном Сил спеціальних операцій.
Запоріжжя
Комендатура військових сполучень Запоріжжя
до 25000 грн
Київ
Військова частина А7039
Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…