Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Петро Франко — особистість не менш цікава, аніж його славетний батько-літератор. Дослідники й досі віднаходять цікаві факти з його життя. Петро Франко знаний як один з перших військових українських льотчиків. Також він відзначився педагогічною, науковою, перекладацькою, журналістською, громадською та культурно-просвітньою діяльністю.
А чи відомо вам, що Петро Іванович Франко був також і провідним фахівцем українського тіловиховання, теоретиком і практиком гімнастично-спортивного руху в Галичині? За життя він мав членство в товариствах «Український спортовий кружок», «Сокіл-Батько», був співзасновником «Пласту», СТ «Україна», «Змагового союзу», учнем та послідовником професора Івана Боберського.
Нещодавно львівський дослідник історії українського спорту Андрій Сова віднайшов унікальні спогади про Петра Франка, написані його колегою і однодумцем, військовим лікарем Української Галицької Армії, а згодом — завідувачем кафедри фізичної культури Львівського медуніверситету Степаном Гайдучком.
Обидвоє вони мали чимало спільного, робили одну справу, особливо в царині українського тіловиховання. Зокрема, під проводом Івана Боберського пройшли вишкіл в «Українському спортовому кружку», «Соколі-Батьку». творили «Пласт», розвивали і популяризували спорт у Галичині, писали свої перші статті на тіловиховну тематику.
Після Другої світової війни Степан Гайдучок підтримував контакти із сім’єю Петра Франка, неодноразово бував у них вдома. В архіві Степана міститься чимало спогадів про осіб, з якими він комунікував упродовж життя. Ці спогади різні за величиною і глибиною подачі матеріалу, від двох-трьох речень до декількох сторінок. Зокрема, є невеличкий спогад-нарис про Петра Франка. Степан Гайдучок написав його, коли робив підписи під світлинами, які зафіксували листопадові бої за Львів 1918 року. Два аркуші рукописного тексту, на жаль, не датовані. На основі співставлень різних документів дослідник Андрій Сова дійшов висновку, що Степан Гайдучок написав ці рядки не раніше 1964 року.
Отже, публікуємо текст із збереженням мови і правопису оригіналу «Спогади про Петра Франка».
«Одним з оборонців касарень у Львові при вулиці Бема (ріг Городецької) командантів був четар УСС Петро Франко, син письменника Івана Франка. Послідним відходив [у листопаді 1918 р.] зі своєю частиною зі Львова. Відбув летунський вишкіл в астрийській армії.
З фаху хемік і вчитель фізичного виховання. Добрий бігун, футболіст, ситківкар (лявн теніс, грач), вихованок «Сокола» у Львові, голова УСК (Український спортовий кружок при Академічній гімназії). Кінчив академічну гімназію. Як учитель руханки від 1911 року вчив руханки в приватній учительській жіночій семінарії УПТ (Українське педагогічне товариство).
В грудні 1918 року вилетів з Красного на фронт, під Сокалем заблудив і осів за польськими лініями боєвими. Попав там в полон, опинився в таборі полонених на Домб’ю коло Кракова. Утік звідтам до Відня, звідки привіз в 1919 році на Різдвяні свята летунських механіків німців до летунського осередка в Краснім. Там були вже військові летуни з Придніпрянщини. Мав щастя, що визвали його в Станиславів, бо в тім часі маніпульовали летуни з якоюсь летунською бомбою, що вибухла і вбила кількох з летунів. Їх похоронили в Краснім. Ще в 1922 році оглядав я їх могилу з хрестом на якім замість рамен був пропелєр літака.
Петро Франко був в якійсь місії в Сербії (писав про це спогад), опинився у Відні, де заложив товариство чи клюб славянських студентів. Як повернув на Батьківщину учителював в українській гімназії в Коломиї. Польська влада його звільнила, коротко працював в молочарні Маслосоюза в Глинянах, виїхав до УССР, де в Харкові викладав хемію. Десь по 1934 році повернув назад в Галичину і учив руханки в приватній українській гімназії в Яворові.
В 1939 році депутат Верховної Ради, очолює катедру хемії в новоутворенім торговельнім інституті. В 1941 році з вибухом війни німецько-радянської на евакуацію виїхав і загинув. Дещо писав але це або переклади або компіляції. Один з засновників українського пласту. Назву Пласт він то піддав в «Соколі», як ми з [Іваном] Боберським дискутували над українською назвою «boy scout»…
Ілюстрації з відкритих джерел
@armyinformcomua
Дронарі 68-ї єгерської бригади імені Олекси Довбуша виявляють та ліквідовують росіян на околицях Покровська.
Оператори БПЛА батальйону Apachi 81-ї аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ ЗСУ знищують живу силу окупантів у своїй зоні відповідальності.
Розвідники 92-ї окремої штурмової бригади імені Івана Сірка просуваються вперед, зачищаючи лісосмугу від сил противника.
Оператори БПЛА 110-ї окремої механізованої бригади виявляють та знищують ворожі дрони, котрі окупанти використовують для засідок на логістичних маршрутах Сил оборони.
У межах заходів зі зниження наступального потенціалу противника та ускладнення логістичного забезпечення військових частин російських окупаційних військ, підрозділи Сил оборони України уразили потужності Афіпського нафтопереробного заводу (Краснодарський край, рф).
Протягом доби, з ранку 13 грудня до ранку 14 грудня 2025 року, російські війська здійснили понад 70 обстрілів по 25 населених пунктах в 13 територіальних громадах області.
від 20000 до 120000 грн
Дніпро
233 Окремий Батальйон 128 Окремий Бригади ТрО м.Дніпро
від 25000 до 125000 грн
Одеса
35 ОБрМП ім. контр-адмірала Михайла Остроградського
Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…