Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
24-річна «Міра» командує батареєю БпАК 44-ї артбригади та доводить авторитет не словами, а роботою.
Про її історію розповіли у 44-й окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Данила Апостола.
«Міра» родом зі Львівщини. Ще до повномасштабного вторгнення навчалася у Національній академії сухопутних військ за спеціальністю «артилерійська розвідка».
Каже, військова служба зацікавила її ще тоді, коли обирала майбутню професію. Батько її рішення підтримав одразу, а мама, навпаки, до останнього намагалася відмовити від військового шляху.
Коли «Міра» очолила батарею БпАК, найбільше її цікавило, як на нового командира відреагують самі військові.
«Мені була дуже цікава думка людей, коли вони дізналися, що в них командир батареї буде дівчина».
Перший час, згадує вона, її сприймали насторожено. Водночас побратими не тиснули й дали час розібратися зі специфікою великого підрозділу та увійти в роботу.
Підтримку «Міра» відчула від самого початку.
«Не було такого: „Ти дівчина, що ти мені розкажеш?“. Такого не було».
Але повага, каже командирка, приходить уже в роботі.
«Коли приходиш на посаду, особливо командира, на початках тебе не дуже серйозно сприймають. Але з часом своїми діями показуєш: стараєшся навчатися, бо не все знаєш, працюєш на рівні з хлопцями».
Для себе «Міра» сформулювала просте правило:
«Менше емоцій, більше справ. Бо як не крути, під тобою люди, ти за них відповідаєш. І кожне твоє рішення, твої розмови, твої дії — вони це все бачать».
Зараз головним у роботі батареї вона називає взаєморозуміння між командиром і особовим складом.
Бо, за словами «Міри», результат з’являється тоді, коли всі екіпажі працюють не кожен сам по собі, а як одна команда.
