Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Водій HMMWV Денис із пережив удар російської «Молнії»: уламок пробив лобове скло за кілька сантиметрів від його голови.
Про роботу військової логістики розповіли у 152-й окремій єгерській бригаді імені Симона Петлюри.
За словами Дениса, удар припав у лівий верхній кут лобового скла.
«Не знаю, як вона мені голову не прошила. Чи я нагнувся, чи що. Хто його знає».
Сам він жартує, що врятували невисокий зріст і звичка перехреститися перед виїздом. За добу Денис разом із напарником Віктором може здійснювати від трьох до десяти виїздів.
Вони возять воду, продукти, боєприпаси, медикаменти та інші необхідні на позиціях речі. Частину вантажів передають екіпажу важкого безпілотника Heavy Shot. Далі він несе їх туди, куди автомобілем їхати вже надто небезпечно.
«Зараз досі жарко. Вода потрібна. Засоби гігієни. Зараз потрібно все, і ми це доставляємо», — розповідає оператор Heavy Shot на позивний «Кіпіш».
На маршрутах дедалі активніше використовують важкі гексакоптери та наземні роботизовані комплекси. Вантаж, який раніше машина могла довезти просто до позиції, тепер часто передають далі безпілотникам.
Перед вильотом Heavy Shot екіпаж перевіряє обладнання, погоду й обстановку в повітрі та погоджує маршрут.
Але навіть після підготовки виліт можуть скасувати.
«Буває, що не виходить через погоду. Через ворожі перехоплювачі. Виставляється борт, погоджується виліт, дивляться всі підрозділи».
«Кіпіш» раніше сам служив у піхоті й добре знає, що означає чекати на позиції на воду, їжу чи боєприпаси. Тепер він доставляє їх побратимам із повітря. Каже, найбільше бракує людей.
«Людей не вистачає. Але якось виходимо, викручуємося».
Поки один екіпаж везе вантаж, інший уже готує наступний. Пошкоджені машини ремонтують, безпілотники обслуговують і знову повертають на маршрути.
