Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Ольга вирішила долучитися до лав ЗСУ, щоб бути поруч із чоловіком, який тривалий час проходить військову службу.
Історією військовослужбовиці поділилась 21-ша окрема механізована бригада в соцмережах.
Чоловік спочатку не підтримував її рішення та намагався відмовити, однак вона наполягла на своєму.
Ольга обрала службу у відділенні цивільно-військового співробітництва, де допомагає працювати з родинами військовослужбовців та підтримувати поранених бійців.
«Я вирішила для себе, що я хочу бути поруч із чоловіком. І приносити, скажімо, користь армії я також можу. Якийсь свій певний внесок», — розповідає Ольга.
Перед початком служби вона пройшла базову загальновійськову підготовку. За словами військовослужбовиці, найбільше вона переживала, чи зможе фізично впоратися з навантаженнями та як почуватиметься серед чоловіків.
«Мрію потопити власну „Москву“»: історія танкіста «Немо», який пішов у ВМС опановувати «Нептун»
На БЗВП в її групі було 28 військовослужбовців — 27 чоловіків та Ольга.
Вона зазначає, що побоювання виявилися марними: інструктори добре навчають, а побратими допомагають, коли це необхідно.
«Хлопці нормальні, коли треба — допоможуть», — згадує вона.
Водночас Ольга звертає увагу на потребу в спорядженні, зокрема в бронежилетах, адаптованих для жінок. Загалом же військова форма, за її словами, зручна, хоча її потрібно підганяти під себе.
Окремо військовослужбовиця наголошує, що під час підготовки здобула знання, які можуть знадобитися не лише у війську.
Зокрема, йдеться про навички домедичної допомоги, як-от правильне накладання турнікета.
Ольга переконана, що для служби у ЗСУ не обов’язково обирати піхотну спеціальність. За її словами, війську потрібні фахівці різних напрямів — від водіїв до працівників діловодства та цивільно-військового співробітництва.
Макарони по-флотськи з прильотами: як «Америка» готує для побратимів під обстрілами
«Не обов’язково бігати по окопах. А якщо в тилу приносити свою допомогу хлопцям, було б дуже добре», — говорить вона.
Військовослужбовиця закликає тих, хто розглядає можливість служби, цікавитися доступними спеціальностями та обирати ту, яка відповідає їхнім навичкам і бажанням.
«У нас спільна справа, одна мета — це перемога, наближення до перемоги. Якщо кожен буде так думати, то швидше переможемо», — підсумувала Ольга.
«Моя робота — плюс-мінус те саме»: як колишній кухар став оператором бомбера
