Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Курсант Військово-Морських Сил «Немо» пройшов АТО/ООС і повномасштабну війну на танку, а тепер опановує берегові ракетні комплекси.
Історію військового розповіли у Військово-Морських Силах ЗСУ.
Свій військовий шлях «Немо» почав у 18 років. Після аграрного ліцею, де здобув професію тракториста, підписав контракт і потрапив до 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.
Після навчання у «Десні» майже одразу вирушив у район АТО — до Станиці Луганської.
«Коли я побачив танк, то зрозумів: буду танкістом. Я загорівся, захотів розібрати його до гвинтика. Зрештою так і сталося — у танку немає такого, чого б я не розкручував, не розбирав і не ремонтував».
У 2019 році контракт закінчився, і «Немо» поїхав працювати за кордон. У 2022-му повернувся в Україну, а після початку повномасштабного вторгнення знову пішов до війська.
Йому пропонували службу в морській піхоті, але він вирішив повернутися до 28-ї бригади й знову став механіком-водієм танка. За час повномасштабної війни «Немо» воював на Миколаївщині та Донбасі, зокрема в районі Торецька й Костянтинівки.
«Я застав усі стадії війни. Наступи, штурми, артилерійську війну, дронову війну».
Одним із найважчих спогадів для нього стала загибель знайомого танкового екіпажу від удару дрона.
«Це деморалізує. Після такого ти боїшся вже виїжджати, ти не хочеш нічого, хочеться бути десь далеко, забути про війну назавжди».
Під Торецьком «Немо» пережив і масовані удари КАБами. Одного разу керована авіабомба впала приблизно за 50 метрів від бліндажа.
«Всередину зайшло полум’я, вибухова хвиля. Не знав, куди подітися, куди бігти. Дуже і дуже страшно».
Іншим разом російський «Ланцет» влучив у його танк, коли військовий перебував приблизно за 15 метрів від машини.
«Чую — щось дзижчить, піднімаю голову — „труба“. Бахнуло, я впав у своїй броні на землю, прикриваюся. Потім торкаю себе — начебто уламки нікуди не потрапили».
Танк тоді серйозно не постраждав — уламками посікло радіатори.
Тепер «Немо» навчається в Інституті Військово-Морських Сил і готується стати офіцером берегових ракетних військ. Йому належить опановувати протикорабельні комплекси на кшталт «Нептуна» та Harpoon.
«А тепер мені належить освоїти цілий протикорабельний ракетний комплекс — такий самий або майже такий самий, який потопив російський крейсер „Москва“. Це ще більше потужності, колосальна сила, колосальні можливості».
Навчання, каже «Немо», дається непросто. Найбільше труднощів має з англійською, яку тепер доводиться підтягувати іноді до пізньої ночі.
А свій вибір Військово-Морських Сил пояснює значно простіше:
«Завжди любив море, хочу бути ближче до нього».
