Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Айтівці, інженери та інші технічні фахівці мають потрапляти туди, де їхні знання реально дають результат — зокрема в безпілотні й технологічні підрозділи.
У першому інтерв’ю після призначення заступником командира 19-го армійського корпусу про це розповів полковник Руслан Ткачук, який раніше очолював 100-ту окрему механізовану бригаду.
За його словами, одна з головних змін української армії після початку повномасштабної війни — до війська прийшли люди з абсолютно різним цивільним досвідом: учителі, водії, інженери, айтівці, менеджери.
І саме вони, переконаний Руслан Ткачук, багато в чому зробили військо технологічнішим і гнучкішим.
«За всю свою службу, а це понад 23 роки, я такої сильної, потужної армії не бачив. І це завдяки розумним людям, які прийшли до нас із цивільного життя», — сказав він.
Але важливо не просто набрати таких людей до війська, а дати їм роботу, де їхні знання справді потрібні.
«Тилові посади також важливі»: перша жінка уклала мотиваційний контракт з 81-ю бригадою ДШВ
У 100-й бригаді, каже Руслан Ткачук, намагалися дивитися не лише на посаду військовослужбовця, а й на те, що він уміє. Якщо людина має сильний технічний бекграунд, її логічніше спрямувати в безпілотні системи, інженерію чи інший напрямок, де вона може принести значно більше користі.
«Яка користь від того, якщо айтівець, який має потенціал виконувати завдання в безпілотних системах і нищити ворога, піде піхотинцем, дістане поранення або, не дай Боже, загине — і не зробить того, що міг би? Це свого роду злочин», — наголосив Руслан Ткачук.
За його словами, у бригаді саме з цього й виходили: якщо завдання можна виконати дроном, наземним роботом чи іншою системою — людину не варто без потреби підставляти під ризик.
Так у підрозділі послідовно розвивали безпілотну розвідку, ударні дрони, важкі бомбери, повітряну логістику та наземні роботизовані комплекси.
«Два роки — і ти маєш право звільнитися. Це важливо»: командир «Бродяг» — про нові контракти і війну розумом
