Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
В умовах масштабного забруднення території України вибухонебезпечними предметами одним із ключових викликів стає не лише те, як швидше обстежити та очистити території, а й як зробити це обґрунтовано, безпечно та раціонально використовуючи наявні ресурси.
Від процедури — до обґрунтованих рішень
Про рівень загроз, характер забруднення, достовірність вихідної інформації, особливості місцевості та майбутнє використання земель говорили на круглому столі «Контур безпеки», який відбувся в Києві й був присвячений якості та безпеці вивільнення територій, їх обстеженню, інспектуванню, екологічному контролю та подальшому моніторингу.
Організаторами заходу виступили Головне управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки у партнерстві з ПРООН в Україні та Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Начальник управління протимінної діяльності — заступник начальника Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки полковник Олег Шуварський під час заходу представив ризик-орієнтований підхід, який вже зараз є перспективним напрямом розвитку системи протимінної діяльності.
Його основний принцип можна сформулювати досить просто: чим вищий ризик і невизначеність — тим сильнішими повинні бути докази, необхідні для ухвалення рішення про безпечність території.
Нетехнічне обстеження в такій системі — це не просто збір інформації для заповнення документації. Його завданням має бути формування інформаційної моделі загрози: що відбувалося на цій території, де і коли велися бойові дії, які типи боєприпасів могли застосовуватися, як змінювався рельєф та які сценарії подальшого використання території передбачаються.
Саме на основі цієї моделі має визначатися подальша глибина технічного обстеження та потреба в очищенні.
Ризик не є сталим: потрібна постійна переоцінка
Ще один принципово важливий елемент — постійна переоцінка ризиків.
Новий доказ, виявлення іншого типу боєприпасу, зміна стану місцевості або інша інформація повинні ставати підставою для перегляду первинної моделі та, за необхідності, зміни методів, інструментів і щільності обстеження.
Особливо актуальним це є для України, де результати обстеження не існують поза часом. Застосування новітніх та наявних зразків артилерійських, авіаційних боєприпасів, дистанційне мінування, переміщення військових підрозділів або активність ворожих БПЛА можуть змінити безпекову ситуацію вже після проведення робіт.
Передача землі користувачу не повинна означати завершення управління ризиком. Для окремих категорій територій необхідно передбачати подальший моніторинг та механізм реагування на нову інформацію.
— Ми маємо поступово змінювати сам підхід до оцінки безпеки територій. Виконання всіх передбачених процедур ще не повинно автоматично означати, що територія є безпечною. Головне питання — чи маємо ми достатні та достовірні докази того, що загрози на конкретній території виявлені, оцінені та усунені до рівня, який дозволяє її безпечне подальше використання, — зазначив полковник Олег Шуварський у своєму виступі.
Безпека через доказовість — наступний крок для системи
Запровадження ризик-орієнтованого підходу буде важливим кроком у подальшому розвитку національної системи протимінної діяльності України. Йдеться не про спрощення процедур чи зниження вимог до безпеки, а про перехід до більш обґрунтованої моделі прийняття рішень, за якої обсяг і глибина заходів визначаються характером загроз, рівнем ризику та достатністю доказів. Такий підхід дозволить одночасно підвищити довіру до результатів вивільнення територій, забезпечити належний рівень безпеки людей та більш раціонально спрямовувати обмежені ресурси туди, де ризики є найбільшими.
