Розгорнуті механізовані штурми з довгими колонами техніки відійшли в минуле — натомість основною ударною силою стали безпілотники. Вже за пів…
Прах команданта Української військової організації та першого очільника Організації українських націоналістів Євгена Коновальця перепоховали в Україні.
Місце нинішнього поховання останків Провідника на Національному військовому меморіальному кладовищі поблизу Києва є тимчасовим. Після завершення створення Українського національного пантеону останки планують перенести туди.
АрміяInform відвідала заупокійну службу за першим головою Організації українських націоналістів Євгеном Коновальцем у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ в Києві та розповідає про довгий шлях його повернення до України.
Полковник Армії Української Народної Республіки, командир Січових Стрільців, один із засновників і керівник Української військової організації, а також перший голова Організації українських націоналістів загинув 23 травня 1938 року в Роттердамі.
Його вбив співробітник радянських спецслужб Павло Судоплатов, передавши Євгенові Коновальцю вибухівку під виглядом подарунка — коробки цукерок з українським орнаментом. Після загибелі очільника ОУН поховали на кладовищі Кросвейк у Роттердамі.
Могила Євгена Коновальця стала одним із головних місць пам’яті української політичної еміграції. Саме біля неї у 1938 році прозвучала клятва побратимів полковника повернути останки Провідника до Незалежної України. Виконали заповіт після майже дев’ять десятиліть потому.
«Сьогодні ми виконуємо заповіт, клятву, яку дали побратими полковника Євгена Коновальця над його могилою, — клятву повернути його тіло в незалежну Україну. Сьогодні, майже через 90 років, ми повертаємо його додому, повертаємо українського героя — людину, яка не лише брала участь у визвольних змаганнях та очолювала один з найбоєздатніших підрозділів України, а й створила Українську військову організацію та очолювала Провід українських націоналістів», — зазначив Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров під час ексгумації праху Євгена Коновальця у Роттердамі.
Офіційна історія спроб повернення останків Євгена Коновальця до України простежується щонайменше від 2006 року. Тоді голова Організації українських націоналістів і останній президент Української Народної Республіки в екзилі Микола Плав’юк звернувся до Міністерства закордонних справ України з проханням розпочати заходи для перепоховання Євгена Коновальця.
25 листопада 2015 року Верховна Рада України ухвалила постанову № 831-VIII про відзначення 125-річчя від дня народження Євгена Коновальця. Серед іншого парламент рекомендував Кабінету Міністрів звернутися до уряду Королівства Нідерланди щодо сприяння перепохованню Коновальця в Україні.
6 квітня 2016 року уряд затвердив план заходів до 125-річчя полковника. В одному із пунктів було сказано: «Опрацювати питання перепоховання Євгена Коновальця у м. Києві». Виконавцями визначили Міністерство закордонних справ, Міністерство культури, Український інститут національної пам’яті та київську владу.
Однак тоді до фактичної ексгумації та репатріації останків справа не дійшла і до питання повернулися вже через десять років.
У травні 2026 року Україна розпочала повернення з-за кордону праху іншого провідника ОУН — полковника Армії УНР Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник. 19 травня Президент України Володимир Зеленський повідомив, що паралельно готуються рішення і щодо Євгена Коновальця.
За кілька днів, під час перепоховання Андрія і Софії Мельників на Національному військовому меморіальному кладовищі, Володимир Зеленський сказав про уже розпочату роботу з повернення останків Євгена Коновальця:
«Ми вже почали роботу, щоб Євген Коновалець повернувся додому й багато інших таких українців. Надзвичайно символічно, що наші українські герої сьогоднішні, які вирвали Україну з російських рук у повномасштабній війні, які вирвали її назавжди, будуть спочивати поруч з українцями з попередніх поколінь, хто теж діяв, щоб Україна була саме такою, щоб Україна була собою, щоб Україна була вільною»
15 липня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив окреме розпорядження № 703-р «Про перепоховання в Україні останків видатного борця за незалежність України у ХХ столітті Євгена Коновальця». Згідно з документом перепоховання останків Євгена Коновальця мало відбутися на території Національного військового меморіального кладовища.
11 серпня 2026 року на кладовищі Кросвейк у Роттердамі відбулася ексгумація останків Євгена Коновальця та церемонія проводів до України. Право бути присутнім безпосередньо під час ексгумації отримав Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
У церемонії взяли участь заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук, посол України в Нідерландах Андрій Костін, представники Українського інституту національної пам’яті, уряду Нідерландів, мерії Роттердама, української громади, духовенства УГКЦ, «Пласту» та українські військовослужбовці, які проходили реабілітацію.
Були присутні також представники Української стрілецької громади Канади, яка мала право виключної оренди могили Євгена Коновальця на Кросвейку, та Українського Національного Об’єднання Канади. Перед поверненням останків українські організації передали Українському інституту національної пам’яті опіку над тілом полковника.
Через два дні після ексгумації, 13 серпня 2026 року, останки Євгена Коновальця перетнули український кордон через пункт пропуску «Ужгород». Полковника зустріли з військовими почестями та коридором пошани.
У церемонії взяли участь представники Офісу Президента, Українського інституту національної пам’яті, місцевої влади, прикордонники, дипломати та закарпатські пластуни.
Окремий символічний момент цієї церемонії зафіксував Український інститут національної пам’яті: труну з останками Коновальця занесли на руках на територію України українські воїни-прикордонники і тричі прихилили її у вітанні.
У неділю 16 серпня 2026 року у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ в Києві пройшла панахида за полковником Армії Української Народної Республіки та першим головою Організації українських націоналістів Євгеном Коновальцем.
Сьогодні прах Євгена Коновальця поховали на Національному військовому меморіальному кладовищі у Віті-Поштовій на Київщині. Однак цей меморіальний комплекс, створений для вшанування тих, хто захищав незалежність і державність України, не є останнім місцем вічного спочинку Провідника ОУН.
Після створення Українського національного пантеону прах Євгена Коновальця, разом із останками інших видатних українців, навіки поховають уже там. 1 липня 2026 року Кабінет Міністрів України утворив своєю постановою Український національний пантеон як окремий меморіальний комплекс. Того ж дня Верховна Рада прийняла президентський законопроєкт про Український національний пантеон.
Тож нинішнє перепоховання Коновальця не є останнім пунктом його повернення до України. Остаточним місцем спочинку одного з ключових українських військових і політичних діячів першої половини ХХ століття має стати саме Український національний пантеон.
Зенітники 66-ї окремої механізованої бригади з ПЗРК збили російський реактивний «Шахед» під час масованої атаки.
У липні на мінно-вибухових загородженнях було знищено 1281 російського військового та 183 одиниці техніки.
Володимир на позивний «Косий» пережив атаку ворожого ПТРК під Бахмутом, а нині служить у мобільній вогневій групі.
Офіцер групи психологічного супроводу та відновлення
від 20000 до 120000 грн
Запоріжжя
112 окремий батальйон 110 ОБрТрО
Стрілець
від 20100 до 120000 грн
Київ
Розвідувальний батальйон 5 Окремої Штурмової Київської бригади
Розгорнуті механізовані штурми з довгими колонами техніки відійшли в минуле — натомість основною ударною силою стали безпілотники. Вже за пів…