Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
З юності знав, що його покликання — захищати Україну.
Роман народився 27 червня 1996 року в Обухові на Київщині. Навчався в загальноосвітніх школах № 5 та № 3 рідного міста, а потому здобув професію автослюсаря у професійно-технічному училищі міста Українка.
«З раннього дитинства Рома бачив себе воїном, захисником та мріяв бути десантником. Активна громадянська позиція, почуття гідності і патріотизму привели його на Майдан, разом з тисячами інших національно свідомих українців», — згадують воїна в Обухівській міській раді.
У 17 років Роман звернувся з проханням прийняти його до лав Національної гвардії України. Через неповноліття йому відмовили, однак це не змінило його рішення присвятити себе військовій службі. Після досягнення повноліття він пройшов підготовку у 169-му навчальному центрі «Десна», а вже у 2014–2015 роках виконував бойові завдання на Донеччині.
Служив у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади, 11-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь». Побратими знали його за позивним «Кіпіш». За час служби опанував кілька військових спеціальностей, серед яких мінометник, стрілець-штурмовик та стрілець-зенітник.
«Отримавши серйозну контузію, він відмовився лікуватися у шпиталі, але через деякий час стан здоров’я погіршився і Роман змушений був повернутися додому. Та його душа була там, на фронті, разом із побратимами… Мирне життя вдома давалося йому непросто. Усі думки були про друзів, які воюють», — написали в міськраді.
Після початку повномасштабного російського вторгнення Роман знову став на захист України. Боронив державу на Миколаївському і Харківському напрямках, а згодом виконував бойові завдання на Донеччині, де точилися одні з найзапекліших боїв війни.
20 лютого 2023 року солдат Роман Коновал загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області. Йому було 26 років.
За особисту мужність, відвагу та самовіддане служіння Українському народові воїна посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Йому також присвоїли звання «Почесний громадянин міста Обухова».
Вічна слава і шана Герою!
Фото: з відкритих джерел
Джерело інформації: Обухівська міська рада
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
