Регулярні відверті особисті розмови з військовими допомагають підтримувати їх, з’ясовувати та вирішувати їхні проблеми та запобігати випадкам самовільного залишення частини. Саме тому в 40-й…
Його поважали побратими, а рідні та друзі цінували за щирість і надійність.
25 липня 2026 року Рівне попрощалося із захисником Дмитром Димарем.
Він народився 16 квітня 1990 року в Рівному. Навчався в загальноосвітній школі № 4, а згодом здобув вищу освіту в Національному університеті водного господарства та природокористування за спеціальністю «Автоматизоване управління технологічними процесами». Після навчання працював інженером на приватному підприємстві «Патар».
У вересні 2025 року Дмитра Димара мобілізували до лав Збройних Сил України. Рідні кажуть, він був фізично тренований і до служби готовий.
«Він швидко адаптувався до служби, адже був фізично витривалим і займався спортом. Грав на позиції воротаря за футбольні та футзальні клуби Рівненського району, раніше брав участь у забігах, які організовували в місті. Дмитро був добрим, людяним і відповідальним, завжди приходив на допомогу іншим. Його поважали побратими, а рідні та друзі цінували за щирість і надійність», — розповіла сестра захисника.
36-річний солдат Дмитро Димар загинув 29 травня 2026 року під час виконання бойового завдання.
У захисника залишилися батьки та сестра.
Прощання з Дмитром Димарем відбулося на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійну службу провели у церкві Сорока Святих Мучеників Севастійських. Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.
Вічна пам’ять і слава захисникові!
Фото: Рівненська міськрада
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
