На цьому в коментарі АрміяInform наголосив військовий аналітик, координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець. — Ця проблема, як то кажуть, давно вже…
За останній рік війна в повітрі стала ще більш технологічною.
Якщо у 2024–2025 роках головним викликом були масові FPV-дрони та перші експерименти ворога з новими типами безпілотників, то нині протистояння перейшло у фазу складних екосистем, де ключову роль відіграють автоматизація, штучний інтелект і централізоване управління.
Про те, як змінився РЕБ, чому «РЕБ не працює» це один із найнебезпечніших міфів та якою буде боротьба з дронами вже наступного року, АрміяInform розповів CEO компанії одного з українських виробників Ярослав Філімонов.
— Якщо порівняти 2022-й і 2026 рік, як змінився РЕБ?
— За цей час РЕБ пройшов шлях від окремих пристроїв до повноцінної екосистеми.
Раніше йшлося здебільшого про окремі засоби подавлення. Сьогодні ми говоримо про комплекс радіоелектронної підтримки, який об’єднує радіоелектронну розвідку та радіоелектронну боротьбу в одній системі.
Ключове досягнення — інтеграція трьох функцій: виявлення, ідентифікації та подавлення цілей. Система не лише фіксує сигнал, а й перехоплює відео з дрона, що дозволяє миттєво визначити, чи це ворожий БПЛА, чи власний.
Уся екосистема керується централізовано через сервер ситуаційної обізнаності. Це дає змогу дистанційно контролювати десятки об’єктів, оновлювати програмне забезпечення через мережу та оперативно реагувати на появу нових загроз.
— Які результати дала така модернізація?
— На початку 2026 року ми пройшли серію державних і відомчих випробувань, а також тестування для міжнародних донорів і програм захисту критичної інфраструктури.
На всіх порівняльних випробуваннях система посіла перші місця за дальністю, якістю роботи та кількістю знешкоджених цілей.
Сьогодні система стабільно працює в діапазоні до 6000 МГц. Це дозволяє ефективно протидіяти FPV-дронам, «Шахедам», кастомним безпілотникам та іншим засобам, що використовують радіоканали.
— Наскільки автоматизованою стала боротьба з дронами?
— Якщо раніше оператор РЕР мав вручну передавати інформацію про ціль оператору РЕБ, то тепер процес займає лічені секунди.
Система автоматично визначає параметри сигналу, обчислює азимут, пропонує оптимальний засіб придушення та активує потрібні антени.
Наступний крок — повністю автоматизовані поворотні механізми, які самі наводять антени на ціль і супроводжують її під час польоту.
Це дозволяє застосовувати спрямовані антени з ефективною дальністю до 15 км і знищувати дрони ще до того, як вони наблизяться до об’єкта.
— Чи можна сказати, що війна стала інтелектуальним протистоянням?
— Так, але фактично вона завжди була такою.
Різниця в тому, що сьогодні центр ваги змістився із «заліза» на програмне забезпечення, алгоритми та аналітику.
Перемагає той, хто швидше адаптовується, оперативніше впроваджує зміни та краще використовує зворотний зв’язок із фронтом.
— Хто нині має перевагу в технологіях — Україна чи росія?
— З технологічної точки зору — перевага на боці України.
У нас вища мотивація, швидший приватний сектор, кращий доступ до сучасних компонентів і сильна співпраця між компаніями.
Український оборонний бізнес уже перейшов від конкуренції до колаборації. Виробники інтегрують свої рішення, створюючи комплексні системи, де РЕБ, РЕР і засоби кінетичного ураження працюють як єдиний механізм.
Водночас росія зберігає перевагу в ресурсах і фінансуванні.
— Наскільки активно використовується штучний інтелект?
— У дронах ШІ вже активно застосовується для донаведення на ціль.
У наших системах ми навчаємо алгоритми автоматично класифікувати типи безпілотників та визначати їхню поведінку.
Це значно прискорює реакцію системи та скорочує час від виявлення до придушення.
— Які частоти нині є найскладнішими?
— Для сучасного smart-РЕБ частота вже не є головною проблемою.
Система працює програмно і може адаптуватися до змін алгоритмів зв’язку, стрибків частоти та нових прошивок.
Якщо з’являється новий тип БПЛА, зазвичай достатньо близько тижня, щоб вивчити його роботу, оновити програмне забезпечення та розгорнути нову версію на всіх засобах через хмарну інфраструктуру.
— Чи можливо повністю закрити небо від малих дронів?
— Технічно це можливо. Питання лише у фінансуванні та правильній організації багатошарового захисту.
РЕБ є лише одним із компонентів системи. До неї також входять ППО, мобільні вогневі групи, перехоплювачі та засоби виявлення.
Саме поєднання цих елементів забезпечує високу ефективність захисту.
— Як змінилися запити від військових і критичної інфраструктури?
— Якщо раніше замовляли переважно обладнання, то зараз потрібне комплексне рішення.
Ми постачаємо не лише техніку, а й повний сервіс: навчання операторів, технічну підтримку 24/7, гарантійне обслуговування та дистанційне налаштування.
Для критичної інфраструктури це вже не просто закупівля пристроїв, а створення системи захисту, яка працює централізовано на десятках об’єктів одночасно.
— Яким буде РЕБ за рік?
— Він стане ще більш автоматизованим та інтелектуальним.
Ми працюємо над новими рішеннями, які мають забезпечити відчутний «вау-ефект» і суттєво підвищити ефективність протидії дронам.
Основні виклики залишаться тими самими: збільшення дальності FPV-дронів, використання дронів-носіїв та ширше застосування штучного інтелекту.
— Який міф про РЕБ дратує найбільше?
— Найнебезпечніший міф — «РЕБ не працює».
Це хибне уявлення, яке не відповідає реальності.
РЕБ не є чарівною паличкою, але за умови правильного застосування він рятує тисячі життів і залишається невід’ємною частиною сучасної оборони.
Якщо прибрати РЕБ із фронту, втрати зростуть у рази.
— Чи цікавиться українськими технологіями світ?
— Так, і цей інтерес постійно зростає.
Країни Європи та Близького Сходу дедалі більше усвідомлюють, що поряд із дронами потрібні ефективні засоби протидії.
Український досвід є унікальним, адже всі технології перевіряються в реальних бойових умовах.
— Чи може український ОПК стати стратегічним ресурсом держави?
— Безумовно. Україна не має великих запасів нафти чи газу, але має інше стратегічне багатство — оборонні технології.
Саме вони можуть стати основою для економічного розвитку, зміцнення міжнародних позицій та посилення безпеки країни.
Український ОПК — це наша технологічна нафта. І ми маємо навчитися правильно використовувати цей ресурс.
