У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Вони звикають до вибухів поруч і визначають небезпеку на слух. Тут немає справжньої тиші — лише короткі паузи між ударами, які швидше нагадують затримку перед наступним вибухом.
На цій війні звук стає інструментом виживання, а інтуїція — таким самим важливою навичкою, як і військова підготовка.
Про те, як працює гаубиця М119 на передовій, кореспонденту АрміяInform розповів командир розрахунку гармати 425-го окремого штурмового полку «Скеля» з позивним «Ведмідь».
— Сьогодні, коли ми заїжджали до вас на позиції, поруч стався вибух. Наскільки такі випадки є типовими тут?
— Чесно кажучи, те, що ви сьогодні почули, — це вже майже буденність. Приблизно кожен другий виїзд супроводжується чимось подібним: або «приходи» десь поруч, або робота ворожих дронів.
Інколи вибухи лягають ближче, інколи далі, але відчуття небезпеки не зникає ніколи. Просто з часом ти перестаєш панікувати й починаєш діяти автоматично. Хоча фактор удачі ніхто не відміняв — поки що нам щастить.

— Чи було колись так, що, здавалось, врятувала випадковість?
— Такі моменти запам’ятовуються дуже чітко. Один із них — коли ми їхали на позицію, і водій вирішив трохи раніше звернути з маршруту, буквально метрів на сто. Це було рішення «на відчуття», без особливої причини і буквально за кілька секунд після цього туди, де ми мали проїжджати, прилетіло.
У такі моменти дуже гостро розумієш, що іноді життя вирішують секунди або інтуїція однієї людини.
— Скільки людей входить до розрахунку гармати?
— Зазвичай це від чотирьох до шести осіб. Є командир, навідник, заряджаючий, споряджаючий, і, залежно від ситуації, додаються помічники. Кожен має свою чітку роль, але при необхідності всі можуть підміняти один одного.
— Помічники потрібні через інтенсивність роботи?
— Саме так. Робота фізично дуже важка: постійне переміщення, розгортання, згортання, робота в бронежилетах і шоломах. Плюс психологічне навантаження, бо ти весь час у напрузі, контролюєш не тільки свою ділянку роботи, а й небо. Люди швидко виснажуються, тому ротація всередині розрахунку — це не розкіш, а необхідність.
— Як довго ви працюєте на цьому напрямку?
— Особисто я тут із минулого року, але з перервами на ротації. Доводилося працювати і на інших ділянках фронту, тому є з чим порівнювати. Зараз знову повернувся сюди.
— Чим відрізняється цей напрямок від інших?
— Передусім інтенсивністю бойових дій. Тут постійний контакт, постійна робота. Також відрізняється місцевість. Наприклад, на північному напрямку, де я раніше був, після дощів техніка часто просто ставала — ґрунти дуже важкі, і ти міг застрягнути в будь-який момент. Тут із цим трохи легше, але свої складнощі також є.
— Хто становить найбільшу загрозу для артилерії сьогодні?
— Без сумніву, це дрони, особливо FPV. Їх настільки багато, що іноді ми фізично не можемо вийти на позицію або нормально відпрацювати. Вони постійно в повітрі, постійно шукають ціль.
— Тобто класична контрбатарейна боротьба відійшла на другий план?
— Вона нікуди не зникла, але її інтенсивність менша. Основна небезпека зараз дійсно з повітря. І це змінює всю логіку роботи.
— Через це змінилася і структура роботи розрахунку?
— Так, суттєво. З’явилася окрема роль — людина, яка постійно стежить за небом. Вона не відволікається на інші задачі й у разі загрози може одразу реагувати, у тому числі й працювати по дронах. Раніше такого не було, а зараз це вже стандарт.
— Наскільки важливим є звук у виявленні загроз?
— Дуже важливим. Часто ти ще нічого не бачиш, але вже чуєш — і саме це дає тобі секунди на реакцію. З часом починаєш розрізняти звуки: де «вихід», де «прихід», де дрон. Це доходить до автоматизму.
Навіть коли їдеш у відпустку, мозок не вимикається — реагуєш на будь-які схожі шуми.
— Які основні задачі вашого підрозділу?
— Головне — це підтримка піхоти. І в наступі, і в обороні. Ми працюємо тоді, коли треба або «накрити» противника, або не дати йому «підняти голову».
— Часто говорять, що більшість уражень зараз забезпечують дрони. У яких умовах ваша робота стає критичною?
— Ми ефективні тоді, коли є коригування. Без «очей» у небі працювати точно практично неможливо. Коли є коригувальник або дрон, який дає картинку, тоді ми можемо працювати максимально точно і результативно.
— У чому ключова різниця між артилерією і FPV-дронами?
— FPV — це точковий інструмент, дуже маневрений, але артилерія — це про потужність і масштаб. Ми можемо накривати площі, працювати серіями, створювати щільний вогонь. Це різні інструменти, і вони доповнюють один одного.
— Наскільки точна гармата М119?
— Вона справді дуже точна. Бували випадки, коли снаряди лягали практично в одну точку. Це залежить і від розрахунку, і від коригування, але сама система дозволяє працювати дуже точно.
— Чи ефективна вона проти укріплень?
— Так, особливо коли використовуємо фугасні боєприпаси. Вони добре працюють по бліндажах і польових укріпленнях, можуть серйозно їх руйнувати.
— Якими боєприпасами користуєтесь?
— І західними, і українського виробництва. Наші вже є і поступово вдосконалюються, але закордонні поки що стабільніші за якістю.
— Як виглядає «тиша» на позиції? Це відпочинок?
— Ні, це не відпочинок у звичному розумінні. Це швидше пауза в роботі. Ти все одно залишаєшся в напрузі, на зв’язку, постійно чекаєш команди. У будь-який момент усе може початися знову.
— Як організований побут?
— Як можемо, так і організовуємо. У розрахунку є людина, яка відповідає за їжу. Готуємо прості, але нормальні страви — супи, картоплю, борщ.
— Борщ — незмінна класика?
— Абсолютно. І найголовніше — щоб він був гарячий. Гаряча їжа тут дуже сильно підтримує, не тільки фізично, а й морально.
— Чи змінить ситуацію поява «зеленки»?
— Вона, звісно, допомагає маскуванню, але проблема в тому, що вона працює для обох сторін. Тому сказати, що стане легше, — ні. Просто умови зміняться, і доведеться до них знову адаптуватися.
фото взято зі скрін-шотів відео Армія TV
Пілоти штурмового батальйону «Чорний лебідь» 225-го штурмового полку зробили добірку схожий уражень піхоти окупантів.
На Олександрівському напрямку російська армія дедалі рідше застосовує великі механізовані штурми, роблячи ставку на дрони, артилерію та малі піхотні групи.
На території Запоріжжі упродовж місяця розгорнуть нову інноваційну систему ППО, а паралельно стартує пілотний проєкт «приватної ППО».
Одна з найдовших і наймасштабніших російських атак по Україні навряд чи є випадковою, адже відбулася саме під час візиту президента Сполучених Штатів до Китаю.
Пілоти 63-ї механізованої Лиманської бригади уразили росіянина, який увібрався у антитепловізійний плащ і рушив в атаку.
КАБи стали однією з головних загроз на фронті — саме ними росіяни щодня руйнують прифронтові міста та позиції Сил оборони.
Майстер з ремонту безпілотних авіаційних комплексів
від 25000 до 40000 грн
Павлоград
Військова частина А4759
Санітарний інструктор, медична сестра, фельдшер
від 20000 до 23000 грн
Кременчук
Військова частина 3052 НГУ
Фахівець нормативно-правового, документального забезпечення цифрового розвитку
від 50000 грн
Вся Україна
42 ОМБр
Оператор безпілотних авіаційних комплексів (БПЛА)
від 50000 до 120000 грн
Ужгород, Закарпатська область
У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…