Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Чотири роки тому, 4 березня 2022 року, російські війська захопили Запорізьку АЕС — найбільшу атомну станцію Європи.
Відтоді вона в окупації. За цей час у світі виник новий тип загрози, до якої міжнародна система безпеки виявилася неготовою. Саме про це йшлося 17 березня 2026 року в Києві на пресконференції «Проблемні питання ядерної та екологічної безпеки в умовах війни». Організацією заходу займалася ГО «Інститут глобальної політики».
Принцип, якого більше немає
Генеральний директор Чорнобильської АЕС Сергій Тараканов розпочав свій виступ із констатації фактів, які стали своєрідним тоном усієї дискусії. «24 лютого 2022 року Чорнобильська АЕС стала першим ядерним об’єктом у світовій історії, який був захоплений у військовий спосіб. Саме тоді було зламано базовий міжнародний принцип — ядерний об’єкт є недоторканний», — сказав він.
Щодо окупації ЧАЕС, то вона тривала 36 діб. Персонал працював під прицілом автоматів, без належної ротації. Та зміна, під час якої захопили працівників станції, тривала 600 годин. За словами С. Тараканова, цей досвід став для агресора тестовим майданчиком перед захопленням ЗАЕС. «Я впевнений, що якби реакція світу тоді, у лютому 2022 року, була миттєвою та жорсткою, ми б не мали сьогодні чотирьох років окупації Запорізької станції», — наголосив він.
Танки біля реакторів
Голова правління Науково-дослідного інституту «Енергопроєкт» Юрій Сапожніков описав те, що відбувалося на ЗАЕС у перші дні російського вторгнення, як безпрецедентну ядерну небезпеку. Енергоблоки ВВЕР-1000, що у складі станції, проєктувалися з розрахунком на максимальний зовнішній вплив — падіння легкомоторного літака. Більше нічого не передбачалося. Натомість військова техніка впритул розстрілювала енергоблоки.
Юрій Сапожніков замовив якось розрахунок імовірності пошкодження активних зон реакторів. Результат був невтішний. «Ймовірність пошкодження активної зони — це характеристика, яка вираховується раз на мільйон років. Але в тій ситуації, яка виникла на Запорізькій атомній станції, ця імовірність збільшилася майже до одиниці. Тобто це те, що може статися зараз», — пояснював він.
Те, що катастрофи вдалося якось уникнути, Сапожніков пояснює насамперед витримкою персоналу станції. Але за доведення об’єкта до такого ризику, на його думку, має таки відповісти країна-агресор.
Експерт також зазначив, що ЗАЕС не може повноцінно працювати без Каховської ГЕС, зруйнованої у червні 2023 року. Проте будь-яке перемир’я, на його думку, може вплинути на цю ситуацію: «Ми маємо робити максимальну кількість перешкод — як фізичних, так і практичних у юридичній площині, — щоб ця станція не почала працювати на користь країни-агресора».
Один дрон і півтора мільярда євро
Чорнобильська АЕС, яку багато хто вважає закритою сторінкою історії, залишається активною зоною ризику. Сергій Тараканов розповів, що 14 лютого 2025 року російський БПЛА типу «Шахед» поцілив у новий безпековий конфайнмент — захисну арку, зведену за кошти світової спільноти, щонайменше 1,5 мільярда євро. Після шахедового удару виникла пожежа, що тривала кілька тижнів. Конфайнмент втратив герметичність. Це підтвердила спеціальна місія МАГАТЕ у листопаді 2025 року.
Всередині об’єкта-укриття зберігаються сотні тонн матеріалів, що містять пальне — застигла лава з розплавленого палива, бетону та металу, а також уся лінійка трансуранових ізотопів, зокрема плутонієві. З часом ці маси перетворюються на дрібнодисперсний пил, який не затримується звичайними фільтрами. У разі руйнування укриття радіоактивна хмара здійметься в атмосферу.
«Щоночі ми спостерігаємо, як над зоною відчуження пролітають ворожі дрони та ракети. Кожне з таких може збитися з курсу і звалитися на наші об’єкти. Якщо нас чогось і навчив 1986 рік, то саме того, що радіація не визнає кордонів», — сказав Сергій Тараканов.
МАГАТЕ без належних важелів
Окремою темою виступів стала роль міжнародних інституцій. Юрій Сапожніков охарактеризував МАГАТЕ як організацію, що перетворилася на посередника для передачі інформації між сторонами конфлікту. Це пояснюється тим, що Росія може відчутно впливати на структуру агентства.
Сергій Тараканов не погодився з тезою, що МАГАТЕ взагалі не має відповідних інструментів, але відзначав, що агенція їх належно не використовує. На його думку, ніщо не заважає МАГАТЕ ініціювати виключення Росії з Ради керуючих чи санкції проти «Росатому» за технічне і політичне прикриття окупації ЗАЕС. Натомість генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гросі брав участь в урочистих заходах на угорській АЕС разом із керівником «Росенергоатому» та прем’єр-міністром Угорщини.
Учасники пресконференції одностайно констатували: чинна система міжнародного контролю не виконує своєї головної функції. «Без механізмів реального примусу ідея мирного атому перетворюється на інструмент військового шантажу», — підсумував Тараканов.
Каховська ГЕС і масштаб екологічної катастрофи
Директор Інституту екологічного відновлення та розвитку України, академік НААН Олександр Бондар окреслив масштаб екологічних наслідків війни. Так, на ЗАЕС зберігається 18 тисяч паливних збірок — у дев’ять разів більше, ніж було на Чорнобильській АЕС у 1986 році. У разі аварії зона критичного забруднення може сягати 30 тисяч квадратних кілометрів.
Через зруйновану Каховську ГЕС без зрошення залишилося 600 тисяч гектарів сільськогосподарських земель. Морська вода витісняє підземні прісні води, одночасно їх засолюючи. Згодом це може призвести до формування пустельних ландшафтів на півдні України — основній зерновій зоні країни. Він також нагадав про Жовті води — перший урановий видобувний об’єкт України, де з 1947 року складувалися відходи урану у загальному обсязі щонайменше 35 мільйонів тонн. Відстань від такого сховища до Дніпра — 700-800 метрів. Будь-яке влучання туди ракети означало б масштабне радіоактивне забруднення річки.
«Людство не пробачить ще одного Чорнобиля»
Учасники пресконференції анонсували підготовку міжнародної науково-практичної конференції з ядерної та екологічної безпеки за участю українських і міжнародних експертів. За словами організаторів, підготовлений збірник доповідей доправлять органам державної влади та іноземним представництвам.
«Ядерна безпека не гарантується один раз і назавжди. Це — щоденна робота на всіх рівнях, від інженерного до політичного. Людство не пробачить атомній спільноті ще одного Чорнобиля», — підсумував Сергій Тараканов.
Олег Махно, ГО «Інститут глобальної політики»
