Міжнародну делегацію на чолі з координаторкою з питань охорони громадського здоров’я МКЧХ Аною Лусією Буено та керівником проєкту з фізичної реабілітації та інклюзії Суджитом Пандою зустрічав…
Ціною життя врятував повний склад пілотів і літаків 40-ї авіабригади.
Старший лейтенант В’ячеслав Радіонов загинув на світанку в перший день війни під час виведення авіації з-під ворожого ракетного удару по аеродрому. Завдяки його діям повний склад літаків 40-ї бригади тактичної авіації не зазнав пошкоджень і був піднятий у повітря.
В’ячеслав народився в Запоріжжі 16 січня 1997 року. Коли хлопчику було 9 років, помер батько. Тож, за словами мами, змалечку В’ячеслав був дуже самостійним та відповідальним. Велику роль у вихованні хлопця відіграв дідусь — військовий штурман. Сестра захисника Анастасія розповіла, що В’ячеслав жив авіацією.
З дитинства всі його розмови були тільки про літаки, він професійно займався авіамоделізмом, кілька разів ставав чемпіоном України з авіамодельного спорту. «Він завжди казав, що хоче бути лише військовим пілотом, інших варіантів не розглядав», — згадує мама, пані Інна.
Вона не хотіла такої професії для сина, намагалась його переконати обрати іншу, однак хлопець наполіг на своєму.
У 2014 році юнак закінчив Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник». Потім вступив у Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба.
«Він дуже чекав випуску з ХНУПСу, аби нарешті сісти за штурвал бойового літака. У нього очі горіли від справи, якою займався. Купив камеру, знімав відео пілотування, постійно поліпшував навички, багато говорив про майбутнє української військової авіації», — ділиться спогадами Анастасія.
Після випуску у 2019 році молодий офіцер підписав контракт із ЗСУ і служив льотчиком-винищувачем у 40-й бригаді тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ у Василькові на Київщині. У 2021 році брав участь у військовому параді з нагоди 30-ї річниці незалежності України, пілотував МіГ-29.
«На військовому параді Слава летів над столицею за штурвалом МіГ-29. Тоді винищувачі за допомогою кольорових димів утворили в небі синьо-жовтий стяг. Слава „малював“ синім кольором. Ми неймовірно ним пишались, просто до мурашок, як ніколи у житті. Хто ж знав, що мине всього пів року, і Слава прийме бій у небі над Київщиною і загине», — згадує Анастасія.
Увечері 23 лютого 2022 року пані Інна востаннє спілкувалася із сином. Попри припущення, він запевняв її, що все буде добре і не варто розводити паніку.
Сестра Анастасія згадує: «Востаннє ми бачились за 3 дні до широкомасштабного вторгнення. Останні, відносно мирні вихідні… Гуляли по Києву, багато спілкувались. Ми намагались не говорити про війну, хоча ситуація була напруженою, та й по дорослому не за роками погляду брата було очевидно, що вони готуються до різного… А коли прощались, він обійняв мене сильно-сильно і каже: „Мала, я знаю, що ти обов’язково будеш щасливою…“».
На світанку 24 лютого військовий аеродром у Василькові одним із перших зазнав ворожого ракетного удару. 25-річний старший лейтенант В’ячеслав Радіонов відволік на себе ворога, у нерівному повітряному бою з росіянами його літак було підбито, але ціною власного життя він зберіг бойовий склад своєї бригади. В’ячеслав фактично прикрив собою зліт інших пілотів — того дня їм вдалося збити не один ворожий літак.
Тіло В’ячеслава знайшли місцеві жителі. Васильків не був в окупації, але 28 лютого захисника поховали таємно за допомогою ветеранів та учасників добровольчого формування тероборони на міському кладовищі. Чому так? Якби місто взяли вороги, вони могли б сплюндрувати могилу українського пілота. 24 листопада 2022 року В’ячеслава Радіонова перепоховали на Алеї Героїв Васильківського кладовища, поряд із льотчиками-побратимами. У нього залишилися мама, рідні, друзі та побратими.
Указом Президента України від 28 лютого 2022 року захисникові було присвоєно звання Герой України (посмертно). Також посмертно йому було присвоєно військове звання «капітан».
«Для мене Слава завжди був Героєм, оберігав нас від усіх бід. Я знала, що він зможе піти на найвідважніші вчинки… Тепер він став Героєм для усієї України!» — говорить Анастасія.
На вшанування пам’яті льотчика у квітні 2023 року в Запоріжжі вулицю Новоросійську перейменували на його честь. У листопаді того ж року в селі Мала Солтанівка Фастівського району Київської області відкрили меморіал пам’яті В’ячеслава Радіонова. У червні 2023 року в Запоріжжі на фасаді будинку, де проживав хлопець, встановили меморіальну дошку.
Тетяна Тиндик
Шана Герою!
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
