Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Звернення Головнокомандувача ЗСУ генерала Олександра Сирського в четверті роковини початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Дорогі брати і сестри по зброї!
Сьогодні минає чотири роки від початку повномасштабної збройної агресії росії проти України.
Чотири роки великої війни.
Чотири роки боротьби.
Чотири роки нашої стійкості.
Вранці 24 лютого 2022 року ворог розраховував на швидку перемогу. Планував зламати нас за кілька днів. Знищити державу. Посіяти страх. Противник не врахували головного — українців. Сили духу. Мужності воїна. Єдності народу.
У боях за Київ, Чернігів, Харків, Миколаїв, Херсон, Маріуполь ми довели: Україна бореться. І буде боротися. Ми вистояли. І вистоїмо.
За ці роки ми пройшли важкі випробування. Втрачали. Вчилися. Ставали сильнішими. Сьогодні українське військо — це досвідчена, загартована у боях армія.
Ми щодня зміцнюємо оборону. Удосконалюємо управління. Нарощуємо технологічні спроможності. Розвиваємо безпілотні системи, артилерію, протиповітряну оборону. Ми швидко змінюємося.
Я дякую кожному воїну. Тим, хто на передовій. У небі. На морі. У тилу. Дякую медикам. Волонтерам. Працівникам оборонної промисловості. Кожному громадянину, який працює заради Перемоги.
Звернення Президента України в четверті роковини початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну
Війна, що загалом триває вже 12 років, — це війна нового типу. Вона ведеться у кількох вимірах — воєнний, технологічний, когнітивний. І кожному з вимірів ми повинні стати сильнішими за ворога.
За ці роки ми на жаль втратили найкращих синів і дочок України. Вічна пам’ять. Вічна слава полеглим захисникам і захисницям…
Наш обов’язок — бути гідними їх. Продовжувати боротьбу. Здолати ворога заради них.
Ми вдячні міжнародним партнерам за підтримку. Разом ми захищаємо не лише Україну. Ми захищаємо свободу. Право. Безпеку Європи.
Велика українська поетеса Ліна Костенко писала: «Доля не посміхається рабам, доля посміхається людям».
Українська армія — це люди. Вільні. Свідомі. Ті, хто воює за свій дім і свою землю.
Проти нас — раби і найманці, яких женуть у бій страхом і брехнею. Тому правда на нашому боці.
Дорогі українські захисники та захисниці!
Знаю точно — ми вже вистояли там, де інші б не витримали.
Слава Україні!
