Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Кожного дня дивившись новини, він зважував всі «за», і в один день до нього просто прийшло усвідомлення, що він має йти і виборювати свободу власними руками.
Історію бійця оприлюднили на сторінці Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.
Богдан, позивний «Ваха», згадує своє рішення піти до війська у 2015 році. Каже, що батькам зателефонував уже дорогою на полігон. Реакція була передбачувана: «Сказали, що дурень».
Після навчання його поставили старшим навідником на самохідну гармату «Гіацинт» і відправили в зону АТО на Маріупольський напрямок.
За його словами працювали багато.
«Ротації тривали десь місяць, їздили постійно посадками та „бабахкали“, потім поверталися на базу відпочити на пару днів — і знову місяць важкої роботи», — згадує Богдан.
У 2015 році під Маріуполем стався епізод, який викарбував ім’я «Вахи» в «розстрільних» списках так званих «ЛДНР». Його підрозділ отримав координати артилерійської групи «Спарта», якою керував бойовик «Моторола». Працюючи навідником, Богдан відправив на ворожі позиції 46 снарядів за 22 хвилини.
Він відпрацював так швидко і так точно, що командування спершу не повірило. Коли аеророзвідка підняла в небо дрон, сумнівів не залишилося: вся техніка противника була перетворена на металобрухт.
Пізніше, Богдан був нагороджений відзнакою «За оборону Маріуполя»: того ж дня свою медаль чоловік віддав маленькому хлопчику в місті, залишивши собі на згадку лише посвідчення.
Згодом «Ваха» демобілізувався, але після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році знову прийшов до війська як резервіст. Готували його як штурмовика, але як тільки командування дізналося про досвід і заслуги «Вахи» під час АТО, то його негайно перевели в артилерію.
В 2022 році Богдан брав участь у боях на Харківщині, згодом також виконував завдання в операції в Курській області, яка йому нагадала часи АТО.
«Дуже мала відстань між нашими позиціями та позиціями противника була, багато хаосу, ДРГ гуляють. Ми якось зимові куртки „ахматовців“ затрофеїли, вдягнули їх, бо було холодно, а вони були нові, неношені. А потім виявилося, що інші „ахматовці“ мали позицію недалеко від нас, ну і не відкривали вогонь по нам, бо думали, що ми „свої“», — розповідає він.
Після Курщини Богдан важко захворів, довго проходив реабілітацію, і його списали зі служби за станом здоровʼя. Втім, через півроку лікування, «Ваха» взяв відношення у свою стару частину, пройшов ВЛК і знову повернувся до служби як механік-водій САУ.
«Діти не пускали мене. Довелося їх, так би мовити, ввести трохи в оману. Сказав, що треба поміняти побратима, бо він захворів важко, так само, як і я колись. Колектив мій — це як друга сімʼя», — підсумував боєць.
Як повідомляла АрміяInform, боєць з позивним «Тракторист» розповів про 96 днів на «нулі».
