Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2024…
Важко повірити, що ще у лютому 2022 року пілот на позивний Yellow Tail (у перекладі з англійської: «жовтий хвіст») жив цивільним життям. Після звільнення із ЗСУ він працював цивільним пілотом — інструктором і вважав, що з військовою службою покінчено.
Історію пілота опублікувало Командування Повітряних Сил ЗСУ.
Ліхтар кабіни МіГ-29 відкидається з характерним шипінням. Повітря аеродрому, насичене запахом авіагасу, миттєво замінює кисень із маски. Yellow Tail відстібає ремені. Руки ще пам’ятають вібрацію важеля керування, а в голові досі відлунює його власне — відвернув.
Сьогодні він працював по землі. Як і завжди ризиковано. Довелося витискати з машини неможливе, щоб втекти від російської ракети. Але десь там, за лінією фронту, ще досі палає ворожий командний пункт. Отже, все було не дарма. Це був його трьохсотий бойовий виліт.
До повномасштабного вторгнення він навчав людей літати та закохував їх у висоту. За його словами то були прекрасні часи.
У перший же день війни він подзвонив командиру й запитав: «Місце в строю є?»
Відповідь була короткою: «Роботи багато. Приїжджай».
За кілька тижнів він знову злітав із рідного аеродрому.
За його словами, на початку вторгнення росії в них не було сучасних літаків і ракет та не було досвіду такої війни. Але війна вчить швидко та безжально.
«Головне — не маневри, а точність озброєння, особливо, коли йдеться про роботу по наземних цілях противника. Коли ти бачиш, як ворог атакує житлові будинки, цивільну інфраструктуру — мотивація не потрібна. Є завдання. Його потрібно виконати», — каже пілот.
Про ефективність авіації говорять результати бойових вильотів: численні знищені командні пункти ворога, позиції операторів дронів, склади артилерії, місця концентрації орків та їхньої техніки.
Зі слів пілота, найкраще заохочення — фідбек від піхоти, коли хлопці кажуть, що стало легше. Дякують, що допомогли, це реально надихає.
Коли мова заходить про ціну війни, голос Yellow Tail стає рівним і сухим. Погляд фокусується десь на бетоні злітної смуги.
«Деякі вильоти хочеться вирвати з пам’яті. Буває, злітаємо групою, і один із нас залишається навічно в небі. Коли по тобі йде ракета — це не як у кіно. Це короткий іспит на виживання. Маневруєш на межі можливостей літака й тіла. Але і цього іноді все одно недостатньо», — каже льотчик.
Він на мить замовкає, ніби зважуючи кожне наступне слово.
«Ми пам’ятаємо усіх, хто не повернувся. Але цю роботу хтось мусить виконувати. Збивати „шахеди“, ракети, прикривати своїх. Зрештою, піхоті в окопах набагато важче, ніж нам у повітрі. Ми відпрацювали й повернулися у відносну безпеку аеродрому, а вони залишаються під вогнем», — зазначив пілот.
Говорячи про молодих пілотів, які зараз готуються до літаків F-16 та Mirage-2000, Gripen, він каже прямо.
«У них буде інша війна. Літаки з іншими можливостями. Краще навчання. Це добре. Це їх час. Та навіть найсучасніша техніка не скасовує головного: кожен виліт — величезний ризик, де ціна помилки вимірюється життям», — наголосив він.
Yellow Tail постійно підкреслює, що винищувач у небі — лише частина системи. Не втомлюється нагадувати про техніків, які в мороз і дощ готують борти, про групу наведення, про тих, хто завжди залишається в тіні. Війна, каже він, нікого не змінює — вона просто знімає маски.
«Кожен виліт — це результат спільної довіри. У нас немає боягузів. Ми навчилися чути та розуміти один одного з півслова: від сивочолого полковника до молодого лейтенанта», — зазначив пілот.
Він досі мріє про пасажирський літак Airbus A320, але ці мрії зараз — ніби в «режимі очікування».
«Я зараз не будую далеких планів. Реальності байдуже на наші мрії. Війна навчила цінувати прості речі: смачну їжу, теплий душ, можливість просто побути з родиною та друзями. Ти ніколи не знаєш, чи побачиш їх завтра», — підсумував льотчик.
Пілот Yellow Tail покидає злітну смугу, залишаючи свій МіГ технікам. Завтра — його триста перший бойовий виліт. І він зробить усе, щоб той знову завершився короткою, але такою важливою фразою — ціль знищено.
Як повідомляла АрміяInform, льотчик-винищувач Space збив 8 повітряних цілей.
