У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Попри масштабні російські обстріли та проблеми з електро- і теплопостачанням українські громадяни готові до продовження боротьби з російськими загарбниками.
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Окрема частина соціологічного дослідження присвячена оцінкам тривалості війни та рівню стійкості населення, зокрема в умовах несприятливих погодних факторів і значних пошкоджень енергетики, завданих росією.
Більшість українців — 65% — заявляють про готовність терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Про коротший горизонт витримки (пів року або кілька місяців) говорять 17% опитаних.
У перерахунку на все доросле населення лише 5% зазначили, що не готові терпіти війну стільки, скільки потрібно, пов’язуючи це з проблемами електро- та / або теплопостачанням.

Лише 20% українців вважають, що війна може завершитися в найближчі тижні або принаймні в першій половині 2026 року. Водночас 18% очікують її завершення в другій половині 2026 року, 43% – у 2027 році або пізніше, а ще 19% відповіли, що їм складно дати відповідь.
Попри масштабні спроби росії спричинити гуманітарну катастрофу, більшість українців і надалі налаштовані на продовження опору до досягнення прийнятного для країни результату.
У всіх регіонах більшість опитаних — від 58% до 72% — заявляють про готовність терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Зокрема, у Києві таких 72%, на Заході — 66%, у Центрі / Півночі (без Києва) — 64%, на Півдні — 64%, на Сході — 58%.
Попри складну зиму та терористичні дії росії, станом на кінець січня 2026 року 66% респондентів залишалися оптимістами й вважали, що через 10 років Україна стане процвітаючою країною-членом ЄС. Песимістично оцінювали майбутнє держави 22% опитаних.
Порівняно з груднем 2025 року істотних змін у цих оцінках не зафіксовано, що свідчить про відсутність зростання песимізму в суспільстві навіть за складних обставин.
Станом на кінець січня 2026 року російська кампанія масованих ударів по українській енергетиці та спроби занурити країну в темряву і холод не мали істотного впливу на громадські настрої.
«Ми не фіксуємо зростання підтримки ідеї “миру на будь-яких умовах” (зокрема, цього не спостерігаємо і в столиці, яка у січні була одним з основних об’єктів ударів). Навпаки, більшість населення зберігає волю до продовження опору, а також підтримує завдання ударів по Росії», — зазначив експерт КМІС, коментуючи результати дослідження.
Станом на 7:30 у Києві внаслідок російського обстрілу відомо щонайменше про 31 постраждалого, з яких одна дитина.
Всю ніч Київщина перебувала під масованою ворожою атакою. Ворог бив дронами та ракетами по мирних населених пунктах.
Окупаційна російська армія за минулу добу втратила 1060 військових та 68 артилерійських систем.
Почесні найменування пов’язують сучасні військові частини з видатними діячами, місцевостями чи визначними подіями української історії.
Радіоелектронна боротьба вже давно перестала бути «невидимим фронтом» — сьогодні це один із ключових драйверів розвитку сучасного defence tech.
Сьогодні вночі росія атакувала Київ балістичними та крилатими ракетами. Внаслідок обстрілу пошкоджені житлові будинки у кількох районах міста.
Електрозварник (військова служба за контрактом в ЗСУ)
від 50000 до 170000 грн
Кривий Ріг
Криворізький РТЦК та СП
У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…