Міжнародну делегацію на чолі з координаторкою з питань охорони громадського здоров’я МКЧХ Аною Лусією Буено та керівником проєкту з фізичної реабілітації та інклюзії Суджитом Пандою зустрічав…
Попри масштабні російські обстріли та проблеми з електро- і теплопостачанням українські громадяни готові до продовження боротьби з російськими загарбниками.
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Окрема частина соціологічного дослідження присвячена оцінкам тривалості війни та рівню стійкості населення, зокрема в умовах несприятливих погодних факторів і значних пошкоджень енергетики, завданих росією.
Більшість українців — 65% — заявляють про готовність терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Про коротший горизонт витримки (пів року або кілька місяців) говорять 17% опитаних.
У перерахунку на все доросле населення лише 5% зазначили, що не готові терпіти війну стільки, скільки потрібно, пов’язуючи це з проблемами електро- та / або теплопостачанням.

Лише 20% українців вважають, що війна може завершитися в найближчі тижні або принаймні в першій половині 2026 року. Водночас 18% очікують її завершення в другій половині 2026 року, 43% – у 2027 році або пізніше, а ще 19% відповіли, що їм складно дати відповідь.
Попри масштабні спроби росії спричинити гуманітарну катастрофу, більшість українців і надалі налаштовані на продовження опору до досягнення прийнятного для країни результату.
У всіх регіонах більшість опитаних — від 58% до 72% — заявляють про готовність терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Зокрема, у Києві таких 72%, на Заході — 66%, у Центрі / Півночі (без Києва) — 64%, на Півдні — 64%, на Сході — 58%.
Попри складну зиму та терористичні дії росії, станом на кінець січня 2026 року 66% респондентів залишалися оптимістами й вважали, що через 10 років Україна стане процвітаючою країною-членом ЄС. Песимістично оцінювали майбутнє держави 22% опитаних.
Порівняно з груднем 2025 року істотних змін у цих оцінках не зафіксовано, що свідчить про відсутність зростання песимізму в суспільстві навіть за складних обставин.
Станом на кінець січня 2026 року російська кампанія масованих ударів по українській енергетиці та спроби занурити країну в темряву і холод не мали істотного впливу на громадські настрої.
«Ми не фіксуємо зростання підтримки ідеї “миру на будь-яких умовах” (зокрема, цього не спостерігаємо і в столиці, яка у січні була одним з основних об’єктів ударів). Навпаки, більшість населення зберігає волю до продовження опору, а також підтримує завдання ударів по Росії», — зазначив експерт КМІС, коментуючи результати дослідження.
@armyinformcomua
1 квітня 2022 року під Запоріжжям у запеклих боях з ворогом загинув 25-річний нацгвардієць старший солдат Володимир Маляр.
Протягом доби підрозділами угруповання Сил безпілотних систем уражено/знищено 1281 ціль противника.
У ніч на 5 березня противник атакував 155 ударними БПЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та дронами інших типів, близько 100 з них — «Шахеди».
Найбільше ворог атакував на Покровському (22) та Костянтинівському (15) напрямках.
За минулу добу армія країни-агресора втратила 900 одиниць особового складу, чотири танки та 41 артсистему.
За грудень, січень та лютий бійцями Сил безпілотних систем було уражено 54 одиниці ЗРК та РЛС ворога.
Радіотелефоніст, військовослужбовець
від 21000 до 60000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
Міжнародну делегацію на чолі з координаторкою з питань охорони громадського здоров’я МКЧХ Аною Лусією Буено та керівником проєкту з фізичної реабілітації та інклюзії Суджитом Пандою зустрічав…