«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Сторіччя тому бій за залізничну станцію Крути визначив долю Української Народної Республіки та зумовив поступ національного руху в боротьбі за здобуття та збереження національної держави.
Нині війна за Україну, лінія фронту якої пролягала через Гостомель і Бучу, а зараз пролягає поблизу Вовчанська, Куп’янська, Покровська та десятка інших українських містечок та сіл, зумовлює майбутнє всього світу.
На початку широкомасштабного вторгнення російські війська окупували Куп’янськ, подібно до того, як більшовики захопили Крути сторіччя тому.
Однак збройний опір Сил оборони у перші тижні нападу росії дозволив українській державі та війську зібратися на силі і вибити ворога з міста під час славетного Слобожанського наступу восени 2022 року.
Тоді Куп’янськ та майже всю Харківщину визволили достоту так само, як навесні 1918 року звільнили Крути та вигнали з України підтримуваних росією більшовиків.
Зараз, коли битва за Куп’янськ знову триває й у місті ліквідують рештки російських військ, порівняння Крут і Куп’янська набуває додаткового виміру — воно нагадує, що жодна битва ніколи не буває марною.
Як у жодному разі не був марним бій за залізничну станцію Крути.
29 січня 1918 року бій місцевого значення під Крутами дозволив новопроголошеній українській суверенній державі здобути міжнародне визнання й отримати військову допомогу від союзників.
Це дозволило визволити від більшовиків спочатку столицю УНР Київ, а невдовзі й усю Україну. Вигнання загарбників з України навесні 1918 року знаменувало перемогу над російським агресором — радянською росією — у першій російсько-українській війні у ХХ столітті.
Бій під Крутами: історія блискучої оборонної операції
Сторіччя потому росія вкотре пішла війною на український народ та державу Україна. Сили знов були нерівними, однак українці, попри поразки, так само вийшли переможцями у протистоянні з агресором.
Спершу, у 2014‒2021 роках, вдалося зірвати плани ворога та зупинити агресію на сході країни. Потім від 24 лютого 2022 року українські захисники відбили спробу агресора з наскоку знищити українську державу грубою силою.
Успішна оборона Києва, вигнання окупантів з Київщини, Чернігівщини і Сумщини у квітні 2022 року, блискуча Слобожанська наступальна операція у вересні-жовтні та визволення Херсона 11 листопада 2022 року вразили увесь світ.
Ці події довели світові, що Україна гідна міжнародної підтримки та спроможна ефективно використати її для самооборони. Надалі події у 2023‒2026 роках засвідчили, що українське військо може надійно захистити від російської агресії також Європу.
Бій під Крутами. Чим нинішня війна з росією нагадує Україну 1918-го
Подібно до битви під Крутами, здатність України впевнено зупинити ворожу навалу та твердо протистояти агресорові, який має значно більші ресурси, дозволили здобути значну підтримку з боку держав-партнерок.
Своєю чергою поєднання рішучості та мужності українців з іноземною допомогою зірвали плани російської федерації зі знищення української держави та геноциду української нації.
Саме тому у відбитті російської агресії має значення кожна операція, кожен успіх та кожне загострення. Адже саме вони визначають міць переговорних позицій України на міжнародній арені.
«Ми розуміємо, що нам потрібно створити правильні умови — щоб наш президент мав аргументи на переговорах. Адже наша зовнішня політика здебільшого ґрунтується на наших успіхах на полі бою», — слушно наголосив перший заступник командира і начальник штабу 2-го корпусу «Хартія» Національної гвардії України полковник Максим Голубок у спілкуванні з журналістами The Washington Post.
Подвиг героїв Крут сприяв міжнародному визнанню УНР та відновив славетні бойові традиції нашого народу
Бій під Крутами дозволив урядові УНР укласти Берестейський мирний договір із країнами Четверного союзу й досягнути визнання УНР суб’єктом міжнародних відносин.
Оборона Бахмута і Вовчанська, Покровська та Куп’янська, Часового Яру і Торецька та багатьох інших українських містечок та сіл мають нині таке саме значення.
Адже саме вони дозволили вищому військово-політичному керівництву України твердо й упевнено обстоювати інтереси української нації й української держави на міжнародній арені.
Сторіччя тому локальний бій за залізничну станцію Крути став битвою загальнонаціонального значення за майбутнє України. Він мав наслідки геополітичного рівня, адже зумовив у підсумку постання суверенної держави українського народу.
Нині відбиття російської збройної агресії проти України вже має і ще матиме відлуння глобального рівня. За результатами цієї війни постане новий світовий порядок, тож, відбиваючи зараз російську навалу, саме українці визначають долю всього світу.
Схід прикриває — Захід подає набої: українці відзначають 12-й воєнний День Соборності
Під час Греко-перських війн у V столітті до нашої ери 300 спартанських воїнів на чолі з царем Леонідом боронили прохід через ущелину Термопіли від переважаючого в сотні разів війська перського царя Ксеркса.
Воїни Спарти програли ту знамениту битву, і ворог прорвався до Еллади. Однак боротьба полеглих оборонців Термопіл не була марною — вона надихнула еллінів чинити запеклий опір загарбникам.
Термопільська битва 480 року до н. е. стала кроком до славетної і переможної для греків битви при Платеях 479 року до н. е., в якій перська армія зазнали повного розгрому та нищівної поразки.
Битва при Термопілах визначила долю Еллади так само, як бій під Крутами пророкував майбутнє України. Через поразку вона спонукала греків до запеклої боротьби і привела в підсумку до перемоги.
Тож уроки бою під Крутами мають не лише історичне, але також цілком прикладне значення для сучасних українців.
Вони свідчать про те, що до перемоги можна прийти навіть через гіркі та болючі поразки, про те, що допомагають тим, хто здатен сам битися за свої інтереси та своє майбутнє.
Про те, що в жодному разі не можна здавати своє нападникові, яким би могутнім він не здавався.
Про те, що слід вперто битися за своє та ніколи не складати зброї, навіть перед переважаючим ворогом.
